Балтійське свято пісні й танцю
| Балтійське свято пісні й танцю | |
|---|---|
.jpg) | |
 Балтійське свято пісні й танцю у Вікісховищі |
Балтійське свято пісні і танцю (латис. Vispārējie Dziesmu un Deju svētki, лит. Dainų ir šokių šventės, ест. Laulu- ja Tantsupidu) — національне свято Латвії, Литви та Естонії. Балтійські свята пісні і танцю проводяться кожні п'ять років (в Литві кожен четвертий рік) і є урочистим завершенням широкого огляду досягнень народного хорового мистецтва, на яке з'їжджаються найкращі хорові колективи країн, які перемогли в регіональних конкурсах.
7 листопада 2003 року ЮНЕСКО оголосило Балтійське свято пісні і танцю шедевром усної та духовної спадщини людства. Журі, яке складається з 18 експертів з мистецтва та культури, очолюване іспанським письменником Хуаном Гойтісоло, вибирає з 56 заявок 18 шедеврів, які будуть включені ЮНЕСКО до списку світової духовної спадщини.[1][2]
Велика естрада, Межапарк, Рига, 1955 рік
Латвія[ред. | ред. код]
Латвійський фестиваль пісні і танцю[3] (латис. Vispārējie Dziesmu un Deju svētki) є багаторічною традицією в суспільному і культурному житті латиського народу, початок якої було покладено в 1873 році[4]. Свято проводилося за часів Російської імперії, СРСР та незалежної Латвії.
У дні свята (більше тижня) в Ризі проходять різні святкові заходи, які охоплюють її вулиці, площі і парки. Кількість виступаючих обчислюється десятками тисяч. Так, в святі 2018 року ухвалив участь 43 тисячі учасників[4].
Починаючи з 1965 року беззмінним головним диригентом зведеного хору був Імантс Кокарс (1921—2011).
Литва[ред. | ред. код]
У Литві свято пісні і танцю проходить один раз на 4 роки.
Естонія[ред. | ред. код]
Естонське свято пісні (ест. Laulupidu ) — захід, який проходить в Талліні, раз в п'ять років, в липні. Перше свято пройшло в Тарту, влітку 1869 року[5]. Одним із перших організаторів був Йохан Вольдемар Яннсен. Останнє свято відбулося в 2019 році.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЮНЕСКО определило Балтийский праздник песни как шедевр устного и духовного наследия человечества[недоступне посилання з Май 2020] Латвийский Вестник, № 45 / 2003
- ↑ The Baltic Song and Dance Celebrations. UNESCO Culture Sector. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 20010-05-02.(англ.)
- ↑ Dziesmu un Deju svētki на Facebook. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 17 травня 2020.
- ↑ а б Праздник песни и танца. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- ↑ Eesti Laulu — ja Tantsupeo SA. Архів оригіналу за 8 квітня 2009. Процитовано 17 травня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Arvo Ratassepp: Eesti laulupeod. Tallinn 1985
- 130 aastat eesti laulupidusid. Tallinn 2002 (ISBN 9985-813-24-3)
Джерела[ред. | ред. код]
- The Baltic Song and Dance Celebrations unesco, 2003
- Офіційний сайт свята laulupidu [Архівовано 9 липня 2019 у Wayback Machine.]
