Басейн Убсу-Нур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Убсунурський басейн
Uvs Nuur Basin
a
Світова спадщина ЮНЕСКО
Uvs-Nuur Hollow, Mongolia, Russia, Landsat-7.jpg
Країна Монголія Монголія
Росія Росія
Тип Природний
Критерії ix, x
Ідентифікатор 769
Регіонb Європа та Північна Америка

Історія реєстрації

Зареєстроване: 2003
27-ма сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Басейн Убсу-Нур

Басейн Убсу-Нурбасейн озера Убсу-Нур, найпівнічніший замкнутий стічний басейн в Центральній Азії. Територія басейну входить до складу Росії (заповідник Убсунурська улоговина) і Монголії (район озера Убсу-Нур). Є природоохоронної зоною в обох країнах. Загальна площа 1 068 853 га.

Улоговина Великих Озер є великою міжгірною западиною, відокреленою горами Монгольського Алтаю і Гобійського Алтаю на півдні і заході (на півдні улоговина доходить до пустельної западини Шаргай Гобі), відрогами Хангаю на сході, хребтом Танну-Ула на півночі і площею понад 100 000 км². Улоговина розташована на кордоні Республіки Тува і Монголії. Довжина її зі півночі на південь 160 км, а з заходу на схід 600 км.

У найнижчий частині улоговини лежать озера, вздовж берегів яких розташовані тераси і вали, які свідчать про колишній високий рівень води. Долини стікаючих річок, при виході в улоговину розширюються, створюючи широкі дельти. В західній частині улоговини лежить солоне озеро Убсу-Нур, найбільше в Монголії.

Провідними формами рельєфу в Улоговині Великих Озер є скелясті гори, похилі рівнини, озерні рівнини, а також піщані скупчення різноманітних типів. Унікальною особливістю улоговини є наявність майже всіх природних зон на обмеженому просторі. На дні улоговини — піщані і глинясті пустелі, на підгірських рівнинах — сухі степи. Вище схилами гір розташовані високотравні степи, перехідні в лісостепи. Ще вище в горах зростають змішані листяні і хвойні ліси. Нарешті, на вершинах лежать тундри і гольці. Таким чином в Улоговині Великих Озер розташовані найпівнічніші у світі пустелі, а в її гірському оточенні найпівденніші тундри.

Територією улоговин прямує давній центрально-азійський шлях міграції водоплавних Західного і Середнього Сибіру. Кілька тисяч років нескінченні покоління лебедів, гусок і качок прямують через улоговину Великих озер до узбережжя Жовтого моря і далі до місць зимівель в Південно-Східної Азії.

У 2003, прийняте рішення про внесення басейну Убсу-Нур до каталогу Світової спадщини ЮНЕСКО. Об'єкт Світової спадщини включає 12 ділянок — 7 кластерних ділянок державного заповідника «Убсунурська улоговина» (Росія), 4 ділянки природного заповідника «Убсу-Нур» і заказник «Тес-Хем» (Монголія). Внесення його в Список ґрунтується на критеріях II і IV (міжнародне наукове значення і збереження високого біологічної та ландшафтного розмаїття).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №769
англ.фр.