Тива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Республіка Тива
Республика Тыва
Тыва Республика
Прапор Туви Герб Туви
Прапор Туви Герб Туви
Республіка Тива на карті Росії
Республіка Тива на карті Росії
Столиця Кизил
Площа

- Усього
- % водн. пов.

21-а

168 600 км²
0,5

Населення

- Усього
- Густота

77-а

308160 (01.01.2011) [1] (2011)
1,8 осіб/км²

Федеральний округ Сибірський
Економічний район Східно-Сибірський
Автомобільний код 17
Державна мова російська, тувинська
Часовий пояс MSK+4 (UTC+8)

Респу́бліка Тива́ (Тува́; рос. Респу́блика Тыва́; тувинськ. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Столиця — місто Кизил.

Межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.

Зміст

Історія [ред.]

В 1914 році Тува вступила під протекторат під назвою Урянхайський край. В 1921 році була утворена незалежна Народна Республіка Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яка з 1926 року перетворена на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня незалежна Монголія, в Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.

11 жовтня 1944 року Тува увійшла до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала негласним стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, то була утворена Тувинська автономна область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономна область була перетворена у Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тива».

Національне питання [ред.]

У 1989 році у республіці відбулися події практично невідомі широкому загалові, в столиці Туви, місті Кизилі, відбувалося фізичне насилля над росіянами та масове їхнє винищення місцевим населенням, котре зупинили лише спеціально введені у місто війська.[2]

Населення [ред.]

Населення — 308,5 тис. осіб (2006), густота населення — 1,8 осіб/км² (2006). Питома вага міського населення — 51,5% (2006).

Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2002 був наступним:

Народ Чисельність, 2002, %.
Тувинці 77 %
Росіяни 20,1 %
Інші 2,9 %

Населені пункти [ред.]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 3 тис.
2007
Кизил 108,3 Теелі 3,8 (2003)
Ак-Довурак 13,8 Хову-Акси 3,7 (2005)
Шагонар 11,3 Сукпак 3,7 (2003)
Каа-Хем 10,4 Самагалтай 3,5 (2003)
Чадан 10,0 Чаа-Холь 3,5 (2003)
Туран 5,3 Балгазин 3,4 (2003)
Кизил-Мажалик 5,0 (2003) Хандагайти 3,2 (2003)
Сариг-Сеп 4,6 (2003) Бай-Хаак 3,1 (2003)
Мугур-Акси 4,0 (2003) Суг-Акси 3,1 (2003)

Адміністративний поділ [ред.]

Економіка [ред.]

Проектується залізниця КурагіноКизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви і північного завезення.

Культура [ред.]

Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.

Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.

Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву "Долина Царів".

Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку із чим у столиці республіки встановлено обеліск "Центр Азії".

Засоби масової інформації [ред.]

Газети й журнали [ред.]

  • Молодіжний журнал "Ти & Я" видається із серпня 2008 року.
  • Газета "Плюс Інформ". Видається з 1993 року, за назвою "Плюс Інформ" з 2001 року.
  • Газета "Ризик Транзит". В 2007, 2008 роках видавалася за назвою "Ризик" і "Ризик експрес"
  • Газета "Центр Азії" видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
  • Газета "Тувинський кур'єр"
  • Найстаріша газета республіки "Тувинська правда"
  • Газета "Ефір". Тираж 10300 екз
  • Газета "Шин" (у пер. "Правда")
  • Газета "Араттын созу" (у пер. "Слово Арата")
  • Газета "Тива Республіка"
  • Газета "Вісті Туви"
  • Журнал "Башкы" (у пер. "Учитель")
  • Рекламно-інформаційний довідник "Каталог".

Телекомпанії [ред.]

Відомі тувинці [ред.]

Примітки [ред.]

Посилання [ред.]