Тива
| Республіка Тива | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Республика Тыва | |||||
| Тыва Республика | |||||
|
|||||
.svg) |
|||||
| Республіка Тива на карті Росії | |||||
| Столиця | Кизил | ||||
| Площа - Усього |
21-а 168 600 км² |
||||
| Населення - Усього |
77-а |
||||
| Федеральний округ | Сибірський | ||||
| Економічний район | Східно-Сибірський | ||||
| Автомобільний код | 17 | ||||
| Державна мова | російська, тувинська | ||||
| Часовий пояс | MSK+4 (UTC+8) | ||||
.png)
Респу́бліка Тива́ (Тува́; рос. Респу́блика Тыва́; тувинськ. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.
Столиця — місто Кизил.
Межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.
Зміст |
Історія [ред.]
В 1914 році Тува вступила під протекторат під назвою Урянхайський край. В 1921 році була утворена незалежна Народна Республіка Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яка з 1926 року перетворена на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня незалежна Монголія, в Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.
11 жовтня 1944 року Тува увійшла до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала негласним стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, то була утворена Тувинська автономна область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономна область була перетворена у Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тива».
Національне питання [ред.]
У 1989 році у республіці відбулися події практично невідомі широкому загалові, в столиці Туви, місті Кизилі, відбувалося фізичне насилля над росіянами та масове їхнє винищення місцевим населенням, котре зупинили лише спеціально введені у місто війська.[2]
Населення [ред.]
Населення — 308,5 тис. осіб (2006), густота населення — 1,8 осіб/км² (2006). Питома вага міського населення — 51,5% (2006).
Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2002 був наступним:
| Народ | Чисельність, 2002, %. |
|---|---|
| Тувинці | 77 % |
| Росіяни | 20,1 % |
| Інші | 2,9 % |
Населені пункти [ред.]
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 3 тис. 2007 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Адміністративний поділ [ред.]
- Бай-Тайгінський кожуун
- Барун-Хемчицький кожуун
- Дзун-Хемчицький кожуун
- Ерзінський кожуун
- Каа-Хемський кожуун
- Кизилський кожуун
- Монгун-Тайгінський кожуун
- Овюрський кожуун
- Пій-Хемський кожуун
- Сут-Хольський кожуун
- Тандинський кожуун
- Тере-Хольський кожуун
- Тес-Хемський кожуун
- Тоджинський кожуун
- Улуг-Хемський кожуун
- Чаа-Хольський кожуун
- Чеді-Хольський кожуун
Економіка [ред.]
Проектується залізниця Курагіно — Кизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви і північного завезення.
Культура [ред.]
Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.
Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.
Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву "Долина Царів".
Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку із чим у столиці республіки встановлено обеліск "Центр Азії".
Засоби масової інформації [ред.]
Газети й журнали [ред.]
- Молодіжний журнал "Ти & Я" видається із серпня 2008 року.
- Газета "Плюс Інформ". Видається з 1993 року, за назвою "Плюс Інформ" з 2001 року.
- Газета "Ризик Транзит". В 2007, 2008 роках видавалася за назвою "Ризик" і "Ризик експрес"
- Газета "Центр Азії" видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
- Газета "Тувинський кур'єр"
- Найстаріша газета республіки "Тувинська правда"
- Газета "Ефір". Тираж 10300 екз
- Газета "Шин" (у пер. "Правда")
- Газета "Араттын созу" (у пер. "Слово Арата")
- Газета "Тива Республіка"
- Газета "Вісті Туви"
- Журнал "Башкы" (у пер. "Учитель")
- Рекламно-інформаційний довідник "Каталог".
Телекомпанії [ред.]
- ДТРК "Тива". Партнер телеканалу "Росія" у мережах. Мовлення по всій республіці російською і тувинською мовами.
- ТВК "Нове століття". Партнер телеканалу ТНТ у мережах, перший випуск новин вийшов 12 лютого 2001 року.
- СТС
- НТВ
- Перший канал
- Домашній
- Петербург - П'ятий канал
- Росія Культура / Euronews
- RU.TV (планується мовлення)
Відомі тувинці [ред.]
- Монгуш Кенін-Лопсан — всесвітньо відомий тувинський письменник, поет, збирач і популяризатор тувинського шаманського фольклору, довічний президент шаманів Тиви.
- Ооржак Шеріг-Оол — перший президент Республіки Тива.
- Сергій Шойгу — міністр із надзвичайних ситуацій РФ.
- Чинаг Галсан — тувинський письменник, пише свої книги в основному німецькою мовою. Провідник одного з тувинських кланів, народився в 1940-х роках ХХ сторіччя у Західній Монголії, довгі роки живе в Німеччині.
- Альберт Кувезін — лідер групи Yat-kha.
- Салчак Тока — перший секретар ЦК КПРС Тувинської автономії в РРФСР, очолював республіку з моменту входження до складу РРФСР упродовж 29 років.
- Саїнхо Намчилак — відома артистка етнічного жанру в Європі. Проживає у Швейцарії. Основна творча діяльність проходить у Європі.
- Наталя Ажикмаа-Рушева — балерина.
- Надія Рушева — російський художник, графік. За своє коротке життя виконала понад 10 000 робіт.
Примітки [ред.]
- ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011
- ↑ http://www.rpmonitor.ru/ru/detail_m.php?ID=8670&print=Y ТИБЕТ — АХИЛЛЕСОВА ПЯТА КИТАЯ. Ярослав Бутаков 21.03.2008
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tuva |
- Офіційний сайт Республіки Тива (рос.)
- Сайт Територіального органу Федеральної служби державної статистики по Республіці Тива (рос.)
- Республіка Тива в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
- Головний новинний сайт республіки (рос.)
- Тувинські поштові марки 1921—1944 рр. (рос.)
- Сайт Тувинського Державного Університету (рос.)
- Інформаційний портал (рос.)
- Фото Туви (рос.)
|
|||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
