Бернгард фон Браухіч

Бернгард фон Браухіч
Народився	12 жовтня 1833(1833-10-12) Берлін, Німецький союз
Помер	7 травня 1910(1910-05-07) (76 років) Наумбург (Заале), Галле, НДР
Поховання	Інваліденфрідгоф
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Alma mater	Боннський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Університет Мартіна Лютера і HU Berlin
Знання мов	німецька
Заклад	Прусська військова академія
Учасник	Австро-прусська війна і французько-прусська війна
Військове звання	Генерал кінноти
Діти (7)	Вальтер фон Браухіч і Адольф фон Браухіч
Нагороди	Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Столітня медаль

Бернгард Едуард Адольф фон Браухіч (нім. Bernhard Eduard Adolf von Brauchitsch; 12 жовтня 1833, Берлін — 7 травня 1910, Наумбург) — прусський офіцер, генерал кінноти.

Біографія

Представник давнього сілезького роду спадкових військовиків. Син Адольфа фон Браухіча (1800–1876) і його дружини Гелени, уродженої фон Брауншвейг (1809–1866).

Після закінчення школи вивчав прав і камеральні науки в університетах Бонна, Гайдельбергу, Галле і Берліна. Після успішного завершення навчання з 1855 року працював аускультатором, з 1857 року — референдаром. В 1859 році вступив в Прусську армію. Учасник Австро-прусської війни. В 1867 році переведений в Прусське військове міністерство. Учасник Французько-прусської війни, після завершення якої з 1871 року служив офіцером Генштабу в генерал-губернаторстві Лотарингія, пізніше — на інших посадах. З 26 квітня 1889 року — генеральний інспектор військових училищ. З 19 вересня 1890 по 18 квітня 1896 року — директор Прусської військової академії.

Сім'я

12 березня 1864 року одружився з Шарлоттою фон Гордон. В пари народились 7 дітей:

• Готтфрід (1866–1924) — генерал-майор Прусської армії.
• Гедвіг (1868–?) — диякониса.
• Агнес (1869–1945) — в 1903 році вийшла заміж за генерал-майора Ганса фон Гефтена (1870–1937).
• Гертруд (*/† 1874)
• Адольф (1876–1935) — генерал-майор рейхсверу.
• Вальтер (1881–1948) — генерал-фельдмаршал вермахту.
• Едуард Еміль Макс (1886–?)

Нагороди

• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Столітня медаль (22 березня 1897)

Література

• Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1941], DNB 367632837, S. 384, Nr. 2658.
• Deutsche Adelsgenossenschaft (Hrsg.): Jahrbuch des Deutschen Adels. Band 1, W.T. Bruer, Berlin 1896, S. 270.
• Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1906. Siebenter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1905, S. 126 f.
• Rudolf Vierhaus (Hrsg.): Deutsche Biographische Enzyklopädie 2. Band 2, S. 6.