Будинок на вулиці Саксаганського, 59-Б
| Будинок на вулиці Саксаганського, 59-Б | |
|---|---|
|
| |
|
50°26′09″ пн. ш. 30°30′27″ сх. д. / 50.435833333361109965° пн. ш. 30.50750000002777895° сх. д.Координати: 50°26′09″ пн. ш. 30°30′27″ сх. д. / 50.435833333361109965° пн. ш. 30.50750000002777895° сх. д. | |
| Тип | будівля |
| Статус спадщини | щойно виявлений об'єкт культурної спадщиниd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектурний стиль | цегляний стиль |
| Будівництво | кін. XIX ст. — поч. XX ст. |
| Відомі мешканці |
Яків Маркович, Володимир Науменко, Костянтин Остроградський |
| Адреса | вул. Саксаганського, 59-Б |
  Будинок на вулиці Саксаганського, 59-Б (Київ) | |
 | |
 Будинок на вулиці Саксаганського, 59-Б у Вікісховищі | |
Будинок на вулиці Саксаганського, 59-Б — житловий будинок у Голосіївському районі Києва, на вулиці Саксаганського. Зведений наприкінці XIX століття — на початку XX століття, має статус щойно виявленої пам'ятки історії[1].
Опис[ред. | ред. код]
Будинок стоїть у другому ряді забудови вулиці Саксаганського. У «Зводі пам'яток історії та культури України» стверджується, що будинку перед ним, у першому ряді забудови, ніколи не існувало[2], проте на старих фотографіях можна побачити на цьому місті одноповерховий восьмивіконний будиночок. За даними авторів фотоальбому «Киев, которого уже нет. 1970—1980е», києвознавців Василя Галайби та Віктора Куца, цей будинок був зведений у другій половині XIX століття та знесений у 1990-х роках[3].
Будинок № 59-Б чотириповерховмй, цегляний, фарбований, у плані Т-подібний[2]. Чоловий фасад має дуже стриманий декор у цегляному стилі[2], симетричний, розчленований вертикально чотирма розкріповками, що фланковані пласкими лопатками. Вікна прямокутні, у центральних розкріповках — звужені. У пряслах розміщені три вертикальні ряди балконів, сучасне засклення яких дуже спотворює первісний вигляд будинку. Міжповерхові гурти прикрашені дентикулами та поребриками, фасад завершується розвиненим зубчатим карнизом. Головний вхід розташований по центральній осі фасаду. Сходова клітка освітлюються світловим ліхтарем.
Видатні мешканці[ред. | ред. код]
У 1903—1905 роках у будинку мешкав вчений-механік Яків Маркович, професор Політехнічного інституту[2].
У 1904—1911 роках тут проживав філолог, історик, педагог і громадський діяч Володимир Науменко[4][5][6].
У 1901—1906 роках у будинку жив архітектор Костянтин Остроградський[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 № 53
- ↑ а б в г Звід, 2004, с. 1126.
- ↑ Галайба, Куц, 2021, с. 158.
- ↑ а б Звід, 2004, с. 1127.
- ↑ Гирич, 2018, с. 369.
- ↑ Гирич, 2014, с. 74.
Джерела[ред. | ред. код]
- Піскова Е., Федорова Л. Житловий будинок кін. 19— поч. 20 ст., в якому проживали Маркович Я. М., Науменко В. П., Остроградський К. В. // Київ: Кн. 1, ч. 2: М—С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
- Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. — 2-ге. — К. : Либідь, 2018. — 432 с. — ISBN 978-966-06-0704-0.
- Гирич І. Б. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці. — К. : Либідь, 2014. — 80 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0672-2.
- Галайба В. В., Куц В. Киев, которого уже нет. 1970—1980е: фотоальбом-справочник. — 2-е (испр.). — «Скай хорс», 2021. — 200 с. — ISBN 978-966-2536-40-9.
| ||||||||||||||||
_20190924.jpg)
