Садиба на вулиці Саксаганського, 41

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садиба на вулиці Саксаганського, 41

Будинок у 2012 році

50°26′08″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.435555555583327703° пн. ш. 30.511666666694° сх. д. / 50.435555555583327703; 30.511666666694Координати: 50°26′08″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.435555555583327703° пн. ш. 30.511666666694° сх. д. / 50.435555555583327703; 30.511666666694
Тип будівля і об'єкт культурної спадщини
Статус спадщини щойно виявлений об'єкт культурної спадщиниd
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль цегляний стиль
Будівництво кін. XIX ст. — поч. XX ст.
Відомі мешканці Єрмаков Василь Петрович,
Олександр Павловський
Садиба на вулиці Саксаганського, 41. Карта розташування: Київ
Садиба на вулиці Саксаганського, 41
Садиба на вулиці Саксаганського, 41 (Київ)
Мапа

CMNS: Садиба на вулиці Саксаганського, 41 у Вікісховищі

Садиба на вулиці Саксаганського, 41 — комплекс житлових будинків у Голосіївському районі міста Києва. Складається з двох споруд — чолового будинку № 41 та флігеля № 41-в, зведених наприкінці XIX — на початку XX століття. Садиба в цілому є пам'яткою історії[1], будинок № 41 — пам'яткою архітектури та містобудування[2].

Опис[ред. | ред. код]

Чоловий будинок № 41 — чотириповерховий із підвалом та надбудованою мансардою, цегляний, фарбований. Головний фасад симетричний, трьохосьовий, оздоблений у цегляному стилі. Центральна вісь підкреслена ризалітом невеликого виносу, фланкованим рустованими лопатками, та акцентована видовженим вікном із напівциркульним завершенням в ризаліті на рівні третього поверху. Інші вікна прямокутні, прикрашені лиштвами, замковими каменями, надвіконними вставками з поясками дентикул, ліпними гірляндами. Між вікнами третього поверху додатково — ліпні декоративні елементи з рослинними мотивами або меандром. Бокові осі завершені щипцями. Горизонтально фасад членують тяги між першим—другим та третім—четвертим поверхами. Головний вхід розташований на центральній осі[3].

Флігель № 41-в стоїть у глибині садиби, паралельно чоловому будинку, на другій лінії забудови. Будівля чотириповерхова із підвалом, Т-подібна у плані, цегляна, фарбована у теракотовий колір, архітектурні деталі — в білий. Фасад на дванадцять вікон, симетричний, має стримане декорування у цегляному стилі. Центральна вісь підкреслена ризалітом невеликого виносу. Вікна прямокутні, прикрашені сандриками різної форми та підвіконними вставками. Завершується фасад карнизом із дентикулами[3].

Видатні мешканці[ред. | ред. код]

З кінця XIX століття до 1911 року у садибі проживав вчений-математик Василь Єрмаков, один із засновників Київського фізико-математичного товариства, професор Київського університету (з 1877 року), завідувач кафедри вищої математики Київського політехнічного інституту (з 1898 року)[3].

Наприкінці 1910-х років і до своєї еміграції у 1919 році в садибі мешкав Олександр Павловський — патолог, мікробіолог, хірург, у 1889—1912 роках — завідувач кафедри хірур­гічної патології й терапії медичного факультету Київського університету, у 1896—1909 роках — завідувач відділу сирова­ток Бактеріологічного інституту, за часів Першої світової війни — організатор і керівник Червоного Хреста в Києві. Раніше жив також на вулиці Саксаганського (тоді — Маріїнсько-Благовіщенській) у будинках № 28 та № 70 (не зберігся)[4].

Меморіальні дошки[ред. | ред. код]

  • На фасаді будинку № 41, біля входу до юридичної фірми «Лавринович і партнери», висить меморіальна дошка, яка сповіщає про те, що в цій компанії у 1995—1996 роках працювала робоча група із розробки проєкту Конституції України.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 № 53
  2. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11
  3. а б в Звід, 2004, с. 1147.
  4. Звід, 2004, с. 1148.

Джерела[ред. | ред. код]