Будинок на вулиці Саксаганського, 36

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок на вулиці Саксаганського, 36


50°26′10″ пн. ш. 30°30′39″ сх. д. / 50.43611111113888512° пн. ш. 30.51083333336111281° сх. д. / 50.43611111113888512; 30.51083333336111281Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°30′39″ сх. д. / 50.43611111113888512° пн. ш. 30.51083333336111281° сх. д. / 50.43611111113888512; 30.51083333336111281
Тип будівля і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини щойно виявлений об'єкт культурної спадщиниd
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип будівлі прибутковий будинок
Архітектурний стиль цегляний стиль і модерн
Архітектор Троупянський Федір Абрамович
Будівництво бл. 1900
Відомі мешканці Макс Губергріц,
Катерина Массіні
Адреса вул. Саксаганського, 36
Будинок на вулиці Саксаганського, 36. Карта розташування: Київ
Будинок на вулиці Саксаганського, 36
Будинок на вулиці Саксаганського, 36 (Київ)
Мапа

CMNS: Будинок на вулиці Саксаганського, 36 у Вікісховищі

Будинок на вулиці Саксаганського, 36 — житловий будинок на вулиці Саксаганського в Голосіївському районі міста Києва. Зведений на початку XX століття як прибутковий будинок. Має статус щойно виявленої пам'ятки архітектури та містобудування[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Первісно будинок був двоповерховим, з напівпідвалом, зведений у цегляному стилі. Приблизно на початку 1910-х архітектор Федір Троупянський на замовлення власника будинку, Ефроїма Манова, надбудував ще три поверхи та додав до оздоблення чолового фасаду елементи модерну[3].

Опис[ред. | ред. код]

Будинок п'ятиповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Головний фасад симетричний, двохосьовий, бічні осі розташовані по краях фасаду і виділені лопатками (гранчастими на рівні четвертого—п'ятого поверхів, пласкими — на нижчих поверхах), строєними на рівні п'ятого поверху вікнами, виступними аттиками із ліпними вставками та трикутними фронтонами, що завершують осі. Додаткові вертикальні осі утворені балконами із кованими балюстрадами з геометричним орнаментом, горизонтально фасад членують ряди майже однакових за розміром і формою вікон. Фасад оздоблений у модернізованому цегляному стилі з притаманним йому геометричним подрібненим декором. Кожен з поверхів має різний характер оздоблення: сандрики, замкові камені, підвіконні вставки, пояски з дентикул, завершується головний фасад модерністичним, ве­ликого виносу карнизом. Вікна прямокутні, видовжені, у флангах — звужені, на п'ятому поверсі — з напівциркульним завершенням, у флангах — строєні, зі спільною лучковою перемичкою. Головний вхід із арковим світликом розміщений по центру фасаду та виділений порталом із фігурним сандриком на ряді кронштейнів[4].

Архітектурний стиль будинку відзначається переплетінням різних мистецьких течій і напрямів початку XX століття[4].

Відомі жителі[ред. | ред. код]

У квартирі № 5 з 1920-х років (із перервою у 1941—1945 роках) проживав лікар-терапевт Макс Губергріц, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, з 1920 року — завідувач кафедри спеціальної патології і терапії Київського медичного інституту[4].

На початку ХХ ст. в будинку мешкала оперна співачка Катерина Массіні[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11
  2. Інформаційний зведений перелік об'єктів культурної спадщини Голосіївського району. Станом на 1.09.2020. www.guoks.gov.ua. Департамент охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021 року.
  3. Кальницкий, 2012, с. 82.
  4. а б в г Звід, 2004, с. 1124.

Джерела[ред. | ред. код]