Будинок на вулиці Саксаганського, 28
| Будинок на вулиці Саксаганського, 28 | |
|---|---|
|
| |
| 50°26′10″ пн. ш. 30°30′45″ сх. д. / 50.436181200028° пн. ш. 30.51275610002777938° сх. д.Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°30′45″ сх. д. / 50.436181200028° пн. ш. 30.51275610002777938° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | житловий будинок[d] і пам'ятка архітектури[d] |
| Тип будівлі | прибутковий будинок |
| Стиль | історизм |
| Архітектор | Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович |
| Початок будівництва | кінець XIX ст. |
| Побудовано | кінець XIX ст. |
| Відомі мешканці | Олександр Павловський |
| Адреса | вулиця Саксаганського (Київ) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок на вулиці Саксаганського, 28 — житловий будинок у Голосіївському районі міста Києва на вулиці Саксаганського. Має статус пам'ятки архітектури та містобудування[1][2].
Історія[ред. | ред. код]
Зведений наприкінці XIX століття як прибутковий, на замовлення купця 1-ї гільдії Мошко Мордковича Юровського[3]. Автором проекту став архітектор А.-Ф. Краусс[4][5][6].
Опис[ред. | ред. код]
Будинок розташований на червоній лінії забудови вулиці, чотириповерховий із високим цокольним поверхом, цегляний, пофарбований. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. У плані прямокутний із невеликим виступом чорних сходів на дворовому фасаді. У первісному плануванні на кожному поверсі симетрично розташовувалися по дві шестикімнатні квартири.
Головний фасад симетричний, оздоблений у стилі історизм із застосуванням цегляного та ліпленого декору. Центральна вісь, на якій розташований парадний вхід, виділена тривіконною розкріповкою із пластичним криволінійним завершенням. Аналогічні завершення мають одновіконні розкріповки на бічних осях. Вертикальну трьохосьову композицію фасаду підкреслюють аттики на осях, аркові вікна четвертого поверху та витончені напівколони коринфського ордера на рівні третього та четвертого поверхів. Вікна прямокутні, більшість увінчана простими замковими каменями, підвіконні тафлі прикрашені рослинним орнаментом, вікна четвертого поверху в розкріповках мають аркове напівциркульне завершення. Фасад рясно декорований рустом, пілястрами, орнаментами, профільованими міжповерховими гуртами, увінчується монументальним карнизом[7].
Будинок — один із найкращих зразків прибуткових будинків Києва кінця XIX ст., його архітектура вирізняється цілісністю та довершеністю мистецького вирішення[7].
Видатні мешканці[ред. | ред. код]
У 1904—1907 роках у будинку мешкав Олександр Дмитрович Павловський — патолог, мікробіолог, хірург, у 1889—1912 роках — завідувач кафедри хірургічної патології й терапії медичного факультету Київського університету, у 1896—1909 роках — завідувач відділу сироваток Бактеріологічного інституту, за часів Першої світової війни — організатор і керівник Червоного Хреста в Києві. Цікаво, що це друга адреса О. Д. Павловського на вулиці Саксаганського: з кінця XIX століття до 1901 року він мешкав у будинку № 70 (не зберігся)[8], а наприкінці 1910-х років і до своєї еміграції у 1919 році — у будинку № 41[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Панорама
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11
- ↑ Інформаційний зведений перелік об'єктів культурної спадщини Голосіївського району. Станом на 1.11.2018 (PDF). www.guoks.gov.ua. Департамент охорони культурної спадщини. Архів оригіналу (PDF) за 28.01.2019. Процитовано 26 січня 2019 року.
- ↑ Третьяков, 2017, с. 456.
- ↑ Звід, 2004, с. 1115.
- ↑ Гирич, 2014, с. 67.
- ↑ Гирич, 2018, с. 364.
- ↑ а б Звід, 2004, с. 1116.
- ↑ Звід, 2004, с. 1148.
- ↑ Звід, 2004, с. 1147.
Джерела[ред. | ред. код]
- Завада В., Кальницький М. Б., Федорова Л. Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Павловський О. Д. // Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 1. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
- Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. — 2-ге. — К. : Либідь, 2018. — 432 с. — ISBN 978-966-06-0704-0.
- Гирич І. Б. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці. — К. : Либідь, 2014. — 80 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0672-2.
- Третьяков А. П. Купцы города Киева. — К. : Сучасний письменник, 2017. — 484 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2403-20-6.
| ||||||||||||||||
_20190924.jpg)
