Бурштинова кімната

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відновлена бурштинова кімната

Бурштинова кімната — знаменитий шедевр мистецтва XVIII ст., що безслідно зник під час Німецько-радянської війни та не знайдений до сих пір.

Створена німецькими та датськими майстрами для прусського короля Фрідріха I, згодом подарована Петру I, після чого вдосконалена під керівництвом Ф. Б. Растреллі. Вважалася перлиною літньої резиденції російських імператорів у Царському Селі. В оздобленні переважно використовувався бурштин. Шедевр складався з бурштинових панелей, прикрас та панно.

Історія[ред.ред. код]

Бурштинова кімната була створена майстром Андреасом Шлютером для прусського короля Фрідріха I. Коли в 1709 р. робота була завершена, погано закріплені бурштинові панно звалилися. Король розгнівався і вислав майстра з країни. Уже його син, король Фрідріх Вільгельм I подарував кабінет Петру I. Петро оцінив подарунок: «К(ороль) подарил меня изрядным презентом яхтою, которая в Потсдаме зело убранная, и кабинетом Янтарным, о чем давно желали» — писав він дружині Катерині.

Галерея[ред.ред. код]

Відновлення кімнати майстернею Кедринського О. О.[ред.ред. код]

П'ять десятиліть після війні 1941-1945 рр. продовжувались пошуки пограбованого майна з палацових передмість Ленінграда. Серед зниклого — фонтанна скульптура «Самсон» з Петергофа, низка картин і меблів тощо. В переліку пограбованого і незнайденого була і Бурштинова кімната. Унікальний витвір німецьких майстрів початку 18 ст. був подарований російському царю Петру І в розібраному стані. Перетворення садиби Саарська миза на парадну резиденцію змінило і долю бурштинових панелей. Під конвоєм військових панелі вручну перенесли в новий палац імператриці в Царському Селі. Виявилось, шо панелі менші за кімнату, де їх розмістили. Новий дизайн кімнати виконав Вартоломей Растреллі, заповнивши порожні місця золоченим деревом, новими панно з бурштину та картинами в техніці флорентійської мозаїки. Бурштину не вистачило на верхні смуги біля підлоги і його замінили на живописні імітації. В такому стані Бурштинова кімната і перебувала до фашиської навали 1941 р. Бурштин не належить до стійких декоративних матеріалів, тріскається, втрачає прозорість, іноді осипається. В кімнаті постійно проводили ремонти та реставрації (1833, 1865, 1893, 1897, 1933, 1937 роках).

Бурштинову кімнату не встигли демонтувати і відправити в тил. З початку війни кімната таємниче зникає. Пошуки кімнати за 50 років не мали позитивних результатів, хоча в порожню залу палацу повернули вироби з бурштину, картини в техніці флорентійської мозаїки і меблі на згадку про її втрачений декор. Згодом на рівні московського уряду було прийняте ріщення відновити кімнату за архівними даними та декількома фото. Проект відновлення створив Кедринський О. О. та його майстерня. Трудоміська реалізація проекту розтяглась з 1979 до 2003 року, потребувала кілограмів нового бурштину, відновлення технологій його різьби, фарбування до необхідних відтінків, шліфування, нових засобів фіксації. На колишні місця повернули картини в техніці флорентійської мозаїки і меблі, золочений декор за малюнками В. Растреллі і навіть колишні живописні смуги замінили на бурштинові.

Література[ред.ред. код]

  • Bruhn, Peter: Bibliographie Bernsteinzimmer (Международная библиография публикаций о Янтарной комнате от 1790 до 2003). — Berlin, 2-е переработанное и дополненное изд., 2004. — 468 с. ISBN 3-86155-109-8
  • Аксенов В. Е. Дело о Янтарной комнате : началось 1743 году 3 Генваря месяца и по сей день не окончилось / В. Аксенов; Худ. В. Горин. — СПб.; М.: Нева: Олма-Пресс, 2000. — 399 с., [8] л. фот., портр. — ISBN 5-7654-0498-7.
  • Аксенов В. Е. Дело о янтарном кабинете: восьмое чудо света / Виталий Аксенов. — 2-е изд., испр. и доп. — СПб.: Продюс. центр «Культура и коммуникации», 2004. — 237 с.: ил. — ISBN 5-98338-001-X.
  • Воронов М. Г., Кучумов А. М. Янтарная комната. Шедевры декоративно-прикладного искусства из янтаря в собрании Екатерининского дворца-музея. — Л.: Художник РСФСР, 1989. — 288 с., ил. — ISBN 5-7370-0176-8.
  • Горляк А. Магия Янтарной комнаты. — М., 2002. — 216 с. — ISBN 5-93721-107-3.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]