Бустон
| Бустон тадж. Бустон | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
.jpg) | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°14′19″ пн. ш. 69°41′48″ сх. д. / 40.23861° пн. ш. 69.69667° сх. д.Координати: 40°14′19″ пн. ш. 69°41′48″ сх. д. / 40.23861° пн. ш. 69.69667° сх. д. | ||||
| Країна |
 Таджикистан | |||
| Адмінодиниця | Согдійська область | |||
| Засновано | 1946 | |||
| Статус міста | 1956 | |||
| Населення | 31 тис. осіб (2013) | |||
| Телефонний код | (992) +992 47 | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| Номери автомобілів | 02РТ | |||
| GeoNames | 1538311 | |||
| OSM | ↑3279374 ·R (Согдійська область) | |||
| Поштові індекси | 735730 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Бустон Бустон (Таджикистан) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Бустон у Вікісховищі | ||||
Бустон (тадж. Бӯстон, раніше Чкаловськ) — місто в Согдійській області Таджикистану. Населення 24700 мешканців (2003).
Історія[ред. | ред. код]
Місто засноване в 1946 році як селище при Ленінабадському гірничо-хімічному комбінаті. Для будівництва підприємства були використані ресурси ГУЛАГу, тут було створено перевірочно-фільтраційний табір де розташували кілька тисяч радянських солдат та офіцерів, які були звільнені з німецького полону. Також сюди з Комі доставили радянських німців, яких раніше депортували з Поволжя.
На початку 2016 року постановою таджицького уряду російську назву Чкаловськ (на честь В. Чкалова) змінено на користь таджицької — Бустон («сад»).[1] 1 лютого 2016 президент країни Емомалі Рахмон підписав постанову Кабінету Міністрів Таджикистану про перейменування міста. Як зазначено в документі, «метою перейменування є пропаганда національних цінностей, пробудження історичної пам'яті молодого і підростаючого поколінь про культуру предків і сучасну державність таджицького народу».[1]
Промисловість[ред. | ред. код]
Це первісток атомної промисловості СРСР: з урану, здобутого і збагаченого тут, запущений перший атомний реактор і зроблена перша радянська атомна бомба. Тут здійснюється переробка уранових руд. [2] Чкаловський комбінат залишається стратегічним підприємством, однак не за рахунок урану, а афінажу золота і виробництва золотих і срібних злитків. Причиною занепаду підприємства стало те, що на момент розпаду СРСР таджики та узбеки складали лише 11 % працівників комбінату. Сучасна назва підприємства «Восток-Редмет». [3]
Населення[ред. | ред. код]
Із розпадом СРСР почався процес масового виїзду з міста. У 1984 році його населення складало 40 тисяч мешканців. Станом на 2004 рік населення міста складало 21,5 тисячі людей.
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Са́ме у Чкаловську 25 травня 2009 року офіційно поновилася діяльність згуртованої української діаспори у формі Українського культурного Центру в Республіці Таджикистан[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б В Таджикистане переименовали последний город с русским названием [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Українському культурному Центру в Таджикистані виповнився рік на Посольство України в Республіці Узбекистан
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія міста [Архівовано 5 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Будівництво КОМБІНАТУ № 6 на сайті «Меморіал» [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
| ||||||||
| |||||||
|
