Таджикистан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Республіка Таджикистан тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон
Прапор Герб
Гімн: Суруди миллӣ
Столиця (та найбільше місто)	Душанбе 38°33′ пн. ш.; 68°48′ сх. д.
Офіційні мови	таджицька
Державний устрій	Унітарна Президентська Республіка
- Президент	Емомалі Рахмон
Незалежність
- від СРСР	9 вересня 1991
Площа
- Загалом	143 100 км² (102-га)
Населення
- перепис 2000 р.	6 127 000
- Густота	48 6/км² (155-та)
ВВП (ПКС)	2008 р., оцінка
- Повний	13,062 млрд. $ (133-тя)
- На душу населення	2,022 $ (187-ма)
ІРЛП  (2007)	▲ 0.688 (середній) (127-ма)
Валюта	Сомоні (TJS)
Часовий пояс	TJT (UTC+5)
Домен Інтернет	.tj
Телефонний код	+992

Таджикиста́н (тадж. Тоҷикистон) або Респу́бліка Таджикиста́н (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном. Таджикистан розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до моря. Це найменша за площею центральноазійська держава. Столиця — Душанбе.

З 1929 по 1991 роки Таджикистан входив до складу СРСР як одна з союзних республік (Таджицька РСР). Незалежність країни була проголошена 9 вересня 1991 року, однак фактичне відділення сталося після розпаду СРСР в грудні 1991 року.

Таджикистан багатий природними ресурсами, але оскільки 93% території республіки займають гори, їх видобуток ускладнений слабо розвинутою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. Важке економічне становище є наслідком багатьох чинників: невигідним ЕГР (відстороненість від світової інфраструктури, високогірне положення), важкою соціальною обстановкою (в країні після розпаду СРСР розпочалася громадянська війна), слабкою розвиненістю таджицької економіки як такої і слабкою владою (в сучасних умовах Таджикистан володіє невеликим досвідом державності). За обсягом ВВП на душу населення республіка поступається всім пострадянським державам, займаючи за цим показником третє місце з кінця в Азії.

Таджикистан приєднався до Організації економічної співпраці, встановленої Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 року Таджикистан — член ООН і ОБСЄ, член СНД, МВФ.

[ред.] Етимологія

Назва «Таджикистан» (тадж. Тоҷикистон; перс. تاجیکستان) — Тоджікістон — «країна таджиків») походить від самоназви таджиків і суфікса «-іста/-стан». Назва з'явилася в 1924 році в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії ^[1] і створення Таджицької АРСР в складі Узбецької РСР (у 1929-1991 рр. - Таджицька РСР).

Предки таджиків називали свою країну «Aryānam Vaeja»^[2]. Назва походить від давньоіранської «aryanam» і авестійської «airyanam» (середньоперською - «Erān», таджицькою -«Ерон» ) і приблизно перекладається як «Країна аріїв». Передбачається, що в епоху Ахеменідів (550-327 рр. до н.е.) поняття «Aryānam Vaeja» трансформувалося в «Aryānam Xšaθram»—«Держава аріїв». Давньоіранське поняття «Aryānam Xšaθram» дало назву державі Аршакідів (250 - 224 рр. до н.е.) - Aryānšaθr (Арійоншаҳр). Назва держави Сасанідів (224 - 651 рр.) - Erānšahr (Ероншахр) походить від авестійського «Airyānam Xšaθram». Авестійський дифтонг «ai» трансформувався в середньоперський «е».

З часів Ахеменідів назва Іран закріпилася за державами західно-іранських народів, які створили потужні централізовані імперії. Їх східно-іранські брати, безпосередні предки таджиків, таких держав не створили. Країна східно-іранських народів - Туран - була політично роздроблена на три окремі держави: Согдіана, Бактрія, Хорезм, а також країну саків, яка охоплювала території сучасних Казахстану, Киргизії та Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Пізніше саки завоювали Согд, Бактрію і Хорезм і все межиріччя Амудар'ї та Сирдар'ї стало узагальнено називатися Тураном. Це і є історична назва Таджикистану. Умовним кордоном між Іраном і Тураном в стародавні часи була спочатку Сирдар'я, а в більш пізні часи Амудар'я.

[ред.] Географія

Фото Таджикистану з космосу.

Гори Таджикистану

Докладніше у статті: Географія Таджикистану

93% території Таджикистану займають гори. Переважає трав'яниста і напівчагарникова рослинність. Клімат континентальний зі значними добовими і сезонними коливаннями температури повітря, малою кількістю опадів, сухим повітрям та малої хмарністю. Середня температура січня коливається від +2...-2°C у долинах і передгір'ях південного заходу і півночі республіки до -20°C і опускається нижче на Памірі. Абсолютний мінімум температури досягає -63°C на Памірі (Булункуль). Середня температура липня від +30°C у низинних долинах південного заходу до 0°C і нижче на Памірі. Абсолютний максимум температури становить +48°C (Нижній П'яндж).

Найбільші озера - Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, Кайракумське водосховище.

Основні річки: Амудар'я і її притоки – П'яндж, Вахш, Кафірніган, Зєравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок в основному в горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік в Зєравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох рік, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.

На півночі Таджикистану, в Согдійській області розташоване одне з найбільших у світі родовищ срібла — Великий Конімансур.

[ред.] Історія

Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.

Історія Таджикистану
Доісламський період
Імперія Ахеменідів
Греко-бактрійське царство
Кушанська імперія
Держава Ефталітів
Тюркський каганат
Ісламські імперії
Арабський Халіфат
Саманіди
Караханідська держава
Держава Хорезмшахів
Монгольський період
Монгольська імперія
Тимуриди
Шейбаніди
Астраханідська династія
Персько-бухарське правління
Афшаріди
Мангит
Російський період
Російська імперія
Таджицька РСР
Новітня історія
Громадянська війна
Портал «Таджикистан» переглянути • обговорити • редагувати

Докладніше у статті: Історія Таджикистану

У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:

• з XVI ст. — до Бухарського ханату
• з 1860-х pp. — до Російської Імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський ханат)
• 1917—1920 — до Бухарського ханату і Туркестанської автономної республіки (АРСР; у складі РРФСР)
• 1920—1924 — до Бухарської Народної Республіки та Туркестанської АРСР
• 1924 — оформлений у Таджицьку АРСР у складі Узбецької РСР
• з 1929 р. — окрема союзна республіка СРСР — Таджицька РСР
• 1991 — проголошення незалежності

[ред.] Недавня історія

Новітній монумент у столиці

Частина Туркестанської радянської соціалістичної автономної республіки з 1921; стала союзною республікою в 1929. Етнічні конфлікти почалися в 1990. Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька Комуністична партія вийшла з КПРС, у 1991 була оголошена незалежність від СРСР. У грудні 1991 приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ та ООН у 1992. Громадянська війна між силами колишніх комуністів і продемократичними групами продовжувалася до 1993. В останні два роки постійно відбуваються збройні зіткнення на афгано-таджикскому кордоні.

[ред.] Населення

Демографічна крива Таджикистану

Докладніше у статті: Населення Таджикистану

За даними перепису населення, проведеного 20-27 січня 2000 року, чисельність наявного населення Республіки Таджикистан на 20 січня 2000 року склала 6127,5 тисяч чоловік. Населення Таджикистану давно зростає швидкими темпами: у 1959 році тут було 1981 тис. осіб, в 1989 - 5109 тис. і, на відміну від європейських країн СНД, продовжувало зростати в 1989 - 1999 роках, незважаючи на значний міграційний відтік населення з республіки (437 тисяч осіб за 11 років). Основний фактор зростання населення - високий природний приріст. Дані на 1 січня 2006 року в табл. 1 - постійне населення за оцінками Державного комітету статистики Таджикистану.^[3]

За переписом 1970 року в Таджикистані жили 31,7 тис. українців (1,1% всього населення) (у т.ч. 29,4 тис.чол. (92% всіх) у столиці - Душанбе; 3,6% всього населення міста); 53% вважали українську мову за рідну, а ще 11% вільно нею володіли.

[ред.] Адміністративний поділ

Докладніше у статті: Адміністративний поділ Таджикистану

Адміністративно Таджикистан розділений на 2 області (тадж. Вилоят) і одну автономну область (тадж. Вилояти мухтор). Крім цього, виділено 13 районів республіканського підпорядкування в центральній частині країни і місто Душанбе, що має особливий статус. Кожна область поділена на райони (тадж. Нохия), які в свою чергу поділяються на джамоати (колишні сільради), і далі - на деха (села).

1. Согдійська область;
2. Райони республіканського підпорядкування (РРП);
3. Хатлонська область;
4. Горно-Бадахшанська автономна область (ГБАО).

[ред.] Економіка

Типовий таджицький ринок

Докладніше у статті: Економіка Таджикистану

Таджикистан – індустріально-аграрна держава. На початку ХХІ століття Таджикистан має одну з найслабших економік Центральної Азії. Основні галузі промисловості: гірнича, хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна. Транспорт головним чином автомобільний. Залізниця з'єднує північні і південні райони країни з сусідніми районами Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе, є також в Худжанді.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 2,1 млрд. Темп зростання ВВП – 8,2%. ВВП на душу населення – $345. Прямі закордонні інвестиції – $ 1,6 млн. Імпорт – $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди – 31,9%; Узбекистан – 28,6%; Швейцарія – 19,6%; Росія – 9,2%; Казахстан – 1,7%). Експорт (алюміній, бавовна) – $ 40,4 млн. (г.ч. країни СНД – 32,8%). У 1997 на частку країн СНД припадало 40% експорту і 63% імпорту Таджикистану.

[ред.] Політичний устрій

Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.

Президент Емомалі Рахмон

[ред.] Президенти

• Рахмон Набієв (23 вересня 1991 — 6 жовтня 1991)
• Акбаршо Іскандров (6 жовтня 1991 — 2 грудня 1991; виконуючий обов'язки)
• Рахмон Набієв (2 грудня 1991 — 7 вересня 1992)
• Акбаршо Іскандров (7 вересня 1992 — 19 листопада 1992; виконуючий обов'язки)
• Емомалі Рахмон (20 листопада 1992 — теперішній час; як голова Верховної Асамблеї з 16 листопада 1994)

[ред.] Культура

Статуя персько-таджицького поета Рудакі в Пенджікенті, Таджикистан. Поезія є важливим елементом у культурі Таджикистану.

Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.

[ред.] Див. також

	Таджикистан в Вікісловнику?
	Таджикистан на Вікісховищі?

• Список міст Таджикистану
• Геологія Таджикистану
• Гідрогеологія Таджикистану
• Сейсмічність Таджикистану
• Корисні копалини Таджикистану
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Таджикистану
• Гірнича промисловість Таджикистану.

[ред.] Примітки

п • о • р Співдружність Незалежних Держав (СНД)
Дійсні члени	Азербайджан • Вірменія • Білорусь • Казахстан • Киргизстан • Молдова • Росія • Таджикистан • Узбекистан
Спостерігачі	Туркменістан
Учасники (незатверджені члени)	Україна
Колишні члени	Грузія

п • о • р Шанхайська Організація Співробітництва (ШОС)
Країни-члени	Казахстан • Киргизстан • КНР • Росія • Таджикистан • Узбекистан
Країни-спостерігачі	Індія • Іран • Монголія • Пакистан

п • о • р Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)
Країни-члени	Білорусь • Казахстан • Киргизстан • Росія • Таджикистан • Узбекистан (членство призупинено)
Країни-спостерігачі	Вірменія • Молдова • Україна