Куляб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куляб
тадж. Кӯлоб
В'їзна брама до міста
В'їзна брама до міста
Розташування міста Куляб
Основні дані

37°54′43″ пн. ш. 69°46′51″ сх. д. / 37.91194° пн. ш. 69.78083° сх. д. / 37.91194; 69.78083

Країна Таджикистан Таджикистан
Регіон Хатлонська область
Статус міста 1934
Населення 99 700 (2014)
Назва мешканців кулябці
Міста-побратими Іран Іран: Хамадан
Таджикистан Таджикистан: Худжанд
Міська влада

Commons-logo.svg Куляб у Вікісховищі

Куля́б (тадж. Кӯлоб, перс. کولاب‎; Кулоб) — місто на півдні Таджикистану в Хатлонській області, адміністративний центр Кулябського району. Місто розташоване на відстані 203 км на південний схід від столиці країни міста Душанбе.

Місто розташоване в долині річки Яхсу (басейн Пянджа), біля підніжжя хребта Хазратишох.

Кулоб (Куляб) є одним з найдавніших міст Таджикистану. Нині у майже 100-тисячному (2014) Кулябі працюють промислові підприємства, діють культурні та освітні заклади; залізнична станція, автомобільний і повітряний зв'язок зі столицею. Місто є батьківщиною чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.

Назва міста, імовірно, походить від таджицького кулоб — «озерна вода».

З історії міста[ред.ред. код]

Від Середньовіччя до початку XX ст.[ред.ред. код]

Кулоб відомий з часів Середньовіччя. Уперше згадується під сучасною назвою в XIII столітті.

Куляб був центром Кулябського бекства Бухарського ханства, значним політичним, економічним і культурним осередком. Тут діяли численні мактаби (школи) і медресе (вищі школи), були розвинуті ремесла і торгівля, існували творчі, літературні та наукові гуртки. Так, тут похований видатний мислитель Сходу Мір Саїд Алі Хамадані (1314—1384) — його мавзолей зберігся дотепер, і є не лише головною історико-архітектурною пам'яткою, а й своєрідним символом і оберегом міста.

У XVIIXIX століттях у Кулобі творили десятки поетів — Насех (Абдурахмон Ходжа), Ходжі Хусайні Кангурті, Бісміл, Шохін тощо. У місті процвітали зодчество і оздоблення приміщень.

На початку XX століття Куляб був найбільшим містом Східної Бухари, тут було 20 кварталів. Продовжувала розвиватись торгівля і ремесла (зброярство, золотарство, виробництво вишивок гулдузі та чакан.

Місто у ХХ—XXI століттях[ред.ред. код]

Радянську владу в Кулябі встановлено 15 березня 1921 року[1] (разом з поваленням Бухарського емірату).

Від 1934 року Куляб отримав статус міста.

У 193955 і від 1973 до початку 1990-х місто було центром Кулябської області.

У радянський час у Кулябі постала сучасна переробна і харчова промисловість, була створена соціальна інфраструктура.

Будинок шлюбів «Бахт» (2005), одна з новобудов із шерегу до підготовки святкувань 2700-річного ювілею

Вже у незалежному Таджикистані в 1993 році з нагоди 680-ліття великого мислителя середньовічного Сходу Саїда Алі Хамадоні провадили археологічні розкопки в межах Куляба. І саме український вчений-історик Павло Самойленко виявив під час цих робіт піч, яку датували найстаршим артефактом, що відноситься до існування міста в Кулябі — 2 687 років. Ця знахідка породила численні дискусії в науковому світі, які тривали до 2002 року переважно навколо того, чи можна знайдену піч класифікувати як ознаку людського проживання чи са́ме свідчення існування поселення з елементами урбанізації. Вольовим рішенням Президента країни дату заснування Кулоба, а відтак дати святкувань чергових річниць було «призначено» — у 2006 році Куляб відзначив своє 2700-річчя[2].

У наступні 4 роки (20032006) у Кулябі було здійснено бузліч проектів з нового будівництва та реконструкції існуючих об'єктів соціальної інфраструктури, адміністративних і житлових будівель, закладів культури[2].

Обсяги здійсненої роботи в такий короткий термін навіть дали змогу здійняти питання про перенесення столиці з Душанбе до Куляба[3]. Куляб у результаті цих нововведень осучаснився, був упорядкований, і є нині (кінець 2000-х років) одним з таджицьких міст, що розвиваються найдинамічніше, і чиє населення зростає високими темпами (станом на 1980 рік тут проживало лише 57 тисяч осіб, у 2009-му — близько 100 тисяч).

Економіка та соціальна сфера[ред.ред. код]

Ще з радянських часів у Кулябі функціонують бавовноочисний, олійницький, маслоробний, молочний заводи, м'ясний комбаніт. У місті розвинуте виготовлення будівельних матеріалів.

Традиційно розвинута торгівля. Центральний міський ринок — «Саховат», працюють також ринки «Хатлон», «Хосилот» (у 9-му мікрорайоні). У місті — численні магазини, торгівельні центри.

Функціонує мережа медзакладів, що включає в тому числі низку сучасних об'єктів, що здали в експлуатацію у 2000-ні — багатопрофільна лікарня з онкологічним центром, кардіологічний і очний диспансери, пологовий будинок, центр діагностики, станція швидкої і невідкладної допомоги.

У місті є готель «Хатлон».

Населення[ред.ред. код]

Станом на 2014 р. населення міста становить 99700 чол

Освіта, культура, архітектура[ред.ред. код]

У Кулябі діють загальноосвітні і музичині школи, республіканський сиротинець. Кулябські вищі навчальні заклади[4]:

  • Кулябський державний університет;
  • Кулябський педагогічний коледж;
  • Кулябське музичне училище.
Мавзолей Хамодані

Головним культурним осередком міста є міський палац культури. Також у Кулябі діють наступні заклади культури: музей історії Куляба, Кулябський театр музичної комедії імені С. Валізаде, Бібліотека імені Айні (50 тисяч томів) та інші бібліотеки.

У місті працює телецентр. Є стадіон.

Кулябські парки і сквери — міський парк, парк імені Сомоні, сквери імені С. Назарова і С. Аміршоєва.

Головною історико-культурною пам'яткою Куляба є мавзолей середньовічного філософа-суфія Хамедані. У 2000-ні було здійснено значну реконструкцію об'єкта (фактично відновлення), в тому числі й оздоблення будівлі.

Серед інших пам'яток (і туристичних принад) — фортеця «Хульбук» і меморіальний комплекс на честь 2700-ліття Куляба.

Зразками сучасної кулябської архітектури можуть служити будівлі резиденції Голови Хатлонської області в місті, Кулябського регіонального і міського відділень «Амонатбанку», Палацу шлюбних церемоній «Бахт».

Персоналії[ред.ред. код]

Куляб є рідним містом для чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.

Уродженцями Куляба є: Хашим Гадоєв, актор, режисер театру та кіно, народний артист СРСР (1988); сучасні (2000-ні) таджицькі естрадні співачки (персопоп) Маніжа Давлатова та Шабнам Сорайя.

Міста-побратими[ред.ред. код]

У Куляба встановились теплі побратимські стосунки з іранським Хамаданом, зокрема і тому, що в Кулябі похований вихідець з Хамадану — Мір Саїд Алі Хамадані, відомий суфійський вчитель і поет.

Від 11 жовтня 1991 року діє угода про побратимські взаємини із «внутрішнім» Худжандом.

Виноски[ред.ред. код]

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]