Куляб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куляб
тадж. Кӯлоб
В'їзна брама до міста
В'їзна брама до міста
Розташування міста Куляб
Основні дані
Країна Таджикистан Таджикистан
Регіон Хатлонська область
Статус міста 1934
Населення бл. 100 000 осіб (2009)
Географічні координати 37°54′43″ пн. ш. 69°46′51″ сх. д. / 37.91194° пн. ш. 69.78083° сх. д. / 37.91194; 69.78083
Назва мешканців кулябці
Міста-побратими Іран Іран: Хамадан
Таджикистан Таджикистан: Худжанд
Міська влада

Куля́б (тадж. Кӯлоб, перс. کولاب‎; Кулоб) — місто на півдні Таджикистану в Хатлонській області, адміністративний центр Кулябського району. Місто розташоване на відстані 203 км на південний схід від столиці країни міста Душанбе.

Місто розташоване в долині річки Яхсу (басейн Пянджа), біля підніжжя хребта Хазратишох.

Кулоб (Куляб) є одним з найдавніших міст Таджикистану. Нині у майже 100-тисячному (2009) Кулябі працюють промислові підприємства, діють культурні та освітні заклади; залізнична станція, автомобільний і повітряний зв'язок зі столицею. Місто є батьківщиною чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.

Назва міста, імовірно, походить від таджицького кулоб — «озерна вода».

З історії міста[ред.ред. код]

Від Середньовіччя до початку XX ст.[ред.ред. код]

Кулоб відомий з часів Середньовіччя. Уперше згадується під сучасною назвою в XIII столітті.

Куляб був центром Кулябського бекства Бухарського ханства, значним політичним, економічним і культурним осередком. Тут діяли численні мактаби (школи) і медресе (вищі школи), були розвинуті ремесла і торгівля, існували творчі, літературні та наукові гуртки. Так, тут похований видатний мислитель Сходу Мір Саїд Алі Хамадані (1314—1384) — його мавзолей зберігся дотепер, і є не лише головною історико-архітектурною пам'яткою, а й своєрідним символом і оберегом міста.

У XVIIXIX століттях у Кулобі творили десятки поетів — Насех (Абдурахмон Ходжа), Ходжі Хусайні Кангурті, Бісміл, Шохін тощо. У місті процвітали зодчество і оздоблення приміщень.

На початку XX століття Куляб був найбільшим містом Східної Бухари, тут було 20 кварталів. Продовжувала розвиватись торгівля і ремесла (зброярство, золотарство, виробництво вишивок гулдузі та чакан.

Місто у ХХ—XXI століттях[ред.ред. код]

Радянську владу в Кулябі встановлено 15 березня 1921 року[1] (разом з поваленням Бухарського емірату).

Від 1934 року Куляб отримав статус міста.

У 193955 і від 1973 до початку 1990-х місто було центром Кулябської області.

У радянський час у Кулябі постала сучасна переробна і харчова промисловість, була створена соціальна інфраструктура.

Будинок шлюбів «Бахт» (2005), одна з новобудов із шерегу до підготовки святкувань 2700-річного ювілею

Вже у незалежному Таджикистані в 1993 році з нагоди 680-ліття великого мислителя середньовічного Сходу Саїда Алі Хамадоні провадили археологічні розкопки в межах Куляба. І саме український вчений-історик Павло Самойленко виявив під час цих робіт піч, яку датували найстаршим артефактом, що відноситься до існування міста в Кулябі — 2 687 років. Ця знахідка породила численні дискусії в науковому світі, які тривали до 2002 року переважно навколо того, чи можна знайдену піч класифікувати як ознаку людського проживання чи са́ме свідчення існування поселення з елементами урбанізації. Вольовим рішенням Президента країни дату заснування Кулоба, а відтак дати святкувань чергових річниць було «призначено» — у 2006 році Куляб відзначив своє 2700-річчя[2].

У наступні 4 роки (20032006) у Кулябі було здійснено бузліч проектів з нового будівництва та реконструкції існуючих об'єктів соціальної інфраструктури, адміністративних і житлових будівель, закладів культури[2].

Обсяги здійсненої роботи в такий короткий термін навіть дали змогу здійняти питання про перенесення столиці з Душанбе до Куляба[3]. Куляб у результаті цих нововведень осучаснився, був упорядкований, і є нині (кінець 2000-х років) одним з таджицьких міст, що розвиваються найдинамічніше, і чиє населення зростає високими темпами (станом на 1980 рік тут проживало лише 57 тисяч осіб, у 2009-му — близько 100 тисяч).

Економіка та соціальна сфера[ред.ред. код]

Ще з радянських часів у Кулябі функціонують бавовноочисний, олійницький, маслоробний, молочний заводи, м'ясний комбаніт. У місті розвинуте виготовлення будівельних матеріалів.

Традиційно розвинута торгівля. Центральний міський ринок — «Саховат», працюють також ринки «Хатлон», «Хосилот» (у 9-му мікрорайоні). У місті — численні магазини, торгівельні центри.

Функціонує мережа медзакладів, що включає в тому числі низку сучасних об'єктів, що здали в експлуатацію у 2000-ні — багатопрофільна лікарня з онкологічним центром, кардіологічний і очний диспансери, пологовий будинок, центр діагностики, станція швидкої і невідкладної допомоги.

У місті є готель «Хатлон».

Населення[ред.ред. код]

Станом на 2010 р. населення міста становить 78000 чол

Освіта, культура, архітектура[ред.ред. код]

У Кулябі діють загальноосвітні і музичині школи, республіканський сиротинець. Кулябські вищі навчальні заклади[4]:

  • Кулябський державний університет;
  • Кулябський педагогічний коледж;
  • Кулябське музичне училище.
Мавзолей Хамодані

Головним культурним осередком міста є міський палац культури. Також у Кулябі діють наступні заклади культури: музей історії Куляба, Кулябський театр музичної комедії імені С. Валізаде, Бібліотека імені Айні (50 тисяч томів) та інші бібліотеки.

У місті працює телецентр. Є стадіон.

Кулябські парки і сквери — міський парк, парк імені Сомоні, сквери імені С. Назарова і С. Аміршоєва.

Головною історико-культурною пам'яткою Куляба є мавзолей середньовічного філософа-суфія Хамедані. У 2000-ні було здійснено значну реконструкцію об'єкта (фактично відновлення), в тому числі й оздоблення будівлі.

Серед інших пам'яток (і туристичних принад) — фортеця «Хульбук» і меморіальний комплекс на честь 2700-ліття Куляба.

Зразками сучасної кулябської архітектури можуть служити будівлі резиденції Голови Хатлонської області в місті, Кулябського регіонального і міського відділень «Амонатбанку», Палацу шлюбних церемоній «Бахт».

Персоналії[ред.ред. код]

Куляб є рідним містом для чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.

Уродженцями Куляба є: Хашим Гадоєв, актор, режисер театру та кіно, народний артист СРСР (1988); сучасні (2000-ні) таджицькі естрадні співачки (персопоп) Маніжа Давлатова та Шабнам Сорайя.

Міста-побратими[ред.ред. код]

У Куляба встановились теплі побратимські стосунки з іранським Хамаданом, зокрема і тому, що в Кулябі похований вихідець з Хамадану — Мір Саїд Алі Хамадані, відомий суфійський вчитель і поет.

Від 11 жовтня 1991 року діє угода про побратимські взаємини із «внутрішнім» Худжандом.

Виноски[ред.ред. код]

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]