Пенджикент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пенджикент
тадж. Панҷакент
Основні дані
Країна Таджикистан Таджикистан
Засноване V ст до н. е.
Статус міста 1953
Населення 40 тис. осіб (2013)
Поштові індекси 735500
Телефонний код 992 3475
Географічні координати 39°30′11″ пн. ш. 67°36′54″ сх. д. / 39.50306° пн. ш. 67.61500° сх. д. / 39.50306; 67.61500Координати: 39°30′11″ пн. ш. 67°36′54″ сх. д. / 39.50306° пн. ш. 67.61500° сх. д. / 39.50306; 67.61500
Висота над рівнем моря 900 м м
Міська влада
Пенджикент (Таджикистан)
Пенджикент
Пенджикент

Педжикент – місто у Республіці Таджикистан, адміністративний центр Пенджикентської нохії Согдійської області. Місто розташовано у долині ріки Зеравшан, у 68 кілометрах на південний схід від Самарканда, і в 320 кілометрах на південний захід від Худжанда. До 1953 року – селище.

Промисловість[ред.ред. код]

У Педжикенті розташовано виноробний, цегляний, молочний, тютюново-ферментаційний, консервний завод, м’ясокомбінат, рисомельний комбінат.

Населення[ред.ред. код]

Населення Педжикента станом на 1974 рік становило 16 тис. мешканців, станом на 2010 рік населенням міста складало станом на 2013 рік – 40 тисяч.

Культура[ред.ред. код]

Освітні заклади[ред.ред. код]

У місті знаходиться педагогічне училище, історико-краєзнавчий музей.

Пам’ятки архітектури[ред.ред. код]

На південно-східній околиці сучасного Педжикента знаходяться руїни согдійського міста – давнього Пянджикента – унікальна пам’ятка домусульманської культури Середньої Азії. Його дослідження почалось ще в 1946 році. Місто існувало з 5 до середини 8 століття. У 1-й чверті 8 ст. Пянджикент був зруйнований арабськими завойовниками, а через деякий час занепав[1][2].

Саразм — поселення IVII тисячоліть до н.е. поблизу Пенджикента із збереженими храмами вогню, громадськими і житловими будівлями, культовими і палацовими спорудами. Загальна площа поселення перевищує 100 гектарів. Саразм був центром стародавнього рудовиробництва, золото і срібло, яке було виготовлено в місті експортувалось у країні Середнього і Ближнього Сходу та Західної Індії. При розкопках в Саразмі був знайдений палацовий комплекс площею понад 250 квадратних метрів[3].

На окраїні сучасного Пенджикента розташована середньовічна цитадель оточена житловими будівля з настінними розписами, недалеко від центру городища є некрополь. Це місце називається Кайнар за назвою джерела. Але найбільше прославилось городище давнього Педжикента живописними стінними розписами, які збереглися попри понад 1300-річне знаходження в завалах. У гірському поселенні Мазорі Шариф знаходиться мавзолей Мухаммада Башоро – знавця хадисів (розповідей про вчинки і висловлювання пророка Мухаммада і його послідовників). Портал мавзолею серед написів має точне датування – 743 рік Хіджри, що відповідає 1342-1343 рокам.

Мавзолей засновника класичної таджицької поезії Абу-Абдулло Рудакі був збудований у 1958 році. Це пов’язано з тим, що до кінця не була вивчена біографія поета і відповідно не було досліджено місце його поховання. Відомо, що Рудакі останні дні свого життя провів у бідності і помер у 941 році у рідному поселенні Панджруд недалеко від Пенджикента. На деякій відстані від Пенджикента розташований архітектурний комплекс Хазраті-Бобо (кишлак Чорку, м. Ісфара). Звідси ще одна його назва – мавзолей Чорку. У комплекс входять культові споруди різного часу будівництва, головним з яких є мавзолей святого, якого місцеве населення називає по різному «Хаст-і-Подшох», «Хаст-і-Амір», «Амір Хамза Сохібкірон»

Примітки[ред.ред. код]

Таджикистан Це незавершена стаття з географії Таджикистану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.