Бібркський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бібркський район
Основні дані
Країна: СРСР СРСР, УСРР
Округа/Область: Львівська область
Утворений: 17 січня 1940[1]
Ліквідований: 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: Бібрка
Кількість міст: 1
Районна влада

Бібркський район (Бобркський район)[2] — колишній район Львівської області. Центр — місто Бібрка.

Історія[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської області у складі УРСР. Область складалася з ряду повітів, один із них — Бібркський[3].

Однак вже 17 січня 1940 року Президія ВРУ утворила з ґмін Бібрського повіту ряд районів, одним із яких і став Бібркський із центром у місті Бібрка. До його складу увійшли села, які розташовані навколо містечка, зокрема таке село, як Свірж[4].

24 червня 1941 (вівторок) у Бібркському районі розпочалися виступи місцевого населення, підготовлені членами ОУН(Б)[5].

27 липня 1944 року радянські війська оволоділи рядом міст Західної України, в тому числі Бібркою[6].

30 грудня 1962 року внаслідок укрупнення районів Бібркський район увійшов до складу Пустомитівського району Львівської області.

Бібркська районна організація КПУ[ред. | ред. код]

Бібркський районний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У) створений у січні 1940 р., у червні 1941 р. з початком війни тимчасово припинив діяльність, відновлений у вересні 1944 р., із жовтня 1952 року — Бібркський районний комітет Комуністичної партії України (КПУ).

Складався з Бюро (загального відділу), організаційно-інструкторського відділу (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектору партійної статистики, відділу пропаганди і агітації, сільськогосподарського відділу, військового відділу, відділу по роботі серед жінок, відділу кадрів[7].

Діяльність УПА у Бібрківському районі[ред. | ред. код]

Однак Бібрківський район став одним із центрів опору УПА, тут відбулось ряд боїв між НКВД та повстанцями. Зокрема такий бій відбувся 8 вересня 1944 року, а вже 9 вересня 1944 року біля села Стоки НКВД довелось застосувати танки і гармати. 8 січня 1945 року великий бій відбувся біля села Колодруби загін повстанців під командуванням «Дира» знищив 100 бійців та командирів НКВД, втративши при цьому 30 чоловік.

20.ІІ 1945 р. у с. Миколаїв пропали безвісти дві совітки, а саме учительку українку та фельчера-московку. 22 і 23.ІІ в с. Миколаїв переведено труси, шукаючи упавших совіток. Трус переводило НКВД та істребітелі. Заарештовано 2 громадян. На вертаючих більшовиків зробило СКВ засідку, обстріляно кулеметним вогнем, причому ранено 5 НКВД-истів. 25.ІІ ланка СКВ звела бій із більшовиками, які кватерували в с. Городиславичах. Знищено 10 більшовиків (один лейтинант). Наші втрати 2 вбитими, одного ранено. 1.III.1945 р. переходили с. Звенигород 2 членів СКВ, яких здержували кватеруючі в селі стрибки. Стрільці відкрили огонь і знищили 2 стрибків. До колишнього фільварку с. Романів приїхали більшовики і зорганізували радгосп. В цьому радгоспі кватирує 50—70 (число змінюється) більшовиків, які крім роботи в радгоспі, ходять по дооколишніх селах на грабунки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 323–324.
  3. 1939 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  4. 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 1 березня 2013.
  5. 1941 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  6. 1944 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  7. Державний архів Львівської області. Путiвник по фондах партiйних органiзацiй Львiвської та Дрогобицької областей (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2013.