Пустомитівський район
| Пустомитівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: | Львівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 4623600000 | ||||
| Утворений: | 1959 | ||||
| Населення: | ▲ 113 215 (на 1.08.2012) | ||||
| Площа: | 953 км² | ||||
| Густота: | 118.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3230 | ||||
| Поштові індекси: | 81100—81176 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Пустомити | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 39 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 102 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 81100 м. Пустомити, вул. Грушевського, 35 | ||||
| Веб-сторінка: | Пустомитівська районна рада | ||||
| Голова РДА: | Чопко Ігор Михайлович | ||||
| Голова РР: | Бабій Віктор Васильович | ||||
Пустоми́тівський райо́н — район Львівської області в Україні з районним центром у місті Пустомити.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
На північному заході Пустомитівщина межує з Яворівським; на півночі — з Жовківським, Кам'янка-Бузьким, Буським; на сході — із Золочівським, Перемишлянським, на півдні — з Миколаївським, на заході — з Городоцьким районами. Також Пустомитівський район охоплює з півдня місто Львів.
За територією Пустомитівський район займає друге місце в області (948 км²). Районний центр м. Пустомити розташоване в межиріччі річки Щирки і річки Ставчанки за 19 км. На південний захід від обласного центру. Станом на 1.03. 02 р. територія району поділена на 1 міську, 1 селищну та 39 сільських рад. В районі 103 населених пункти, в яких проживає 111 тис. населення. В м. Пустомити проживає 10 тис. 200 ос., в селищі міського типу Щирець — 4 тис. 450 ос.
В усіх галузях економіки зайнято понад 30 тис. осіб, з яких на підприємствах, установах та організаціях — 14 тис. осіб. Станом на 1.14. 2003 року в районі обліковано 3 000 суб'єктів господарської, управлінської та суспільно-політичної діяльності, з яких 2 250 — суб'єктів господарської діяльності — фізичних осіб.
Історія [ред.]
4 грудня 1939 року, внаслідок так званого об’єднання, була утворена Львівська область, а в 1959 році до неї було приєднано ще й Дрогобицьку. В самому, образно кажучи, серці цієї адміністративної одиниці знайшов своє місце Пустомитівський район. У різні історичні часи населені пункти району належали і до Львівського сільського повіту, згодом частина з них була в складі Щирецького, Городоцького, Бережанського (пізніше Бібрського) повітів. Після 1939 року адміністративно Пустомитівщина була ще більше строката. На її теперішній території функціонували Щирецький, Сокільницький, Брюховецький, Винниківський, Ново-Яричівський і Бібрський райони. Адміністративний район був сформований в жовтні 1965 року.
Географія [ред.]
У географічному відношенні Пустомитівщина займає південну частину Львівської Галицько-Волинської западини, яка в свою чергу належить до Східно-Європейської платформи і заповнена потужною (5-7 км) товщею осадових порід.
Корисні копалини представлені вапняком, піском, глиною. На території району є родовища гіпсу (Щирецьке, Пісківське, Попелянське), піску для виготовлення скла (Сихівське, Старосільське), глини (Відниківське), вапняку (Пустомитівське). Є також джерела мінеральної води (Пустомити). Рельєф горбисто-рівнинний. Більшу частину району займає Подільська височина, лише північно-східна частина лежить у межах Малого Полісся.
Клімат помірний, перехідний від морського до континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з Атлантики. Воно приносить взимку відлиги, хмарність, снігопади, а влітку — прохолоду і рясні дощі.
Середня температура січня становить -4,3 °C, літня — +18 °C. Середньорічна кількість опадів становить 675-711 мм. Висота снігового покриву становить 18-25 см. Річки північно-східної частини належать до басейну Західного Бугу, західної — до Дністра. Переважає дощове живлення річок, дещо меншим є снігове і підземне. На багатьох із них містяться ставки, а на Ставчанці функціонує філіал Інституту рибництва.
Ґрунтовий покрив досить різноманітний. Західну і центральну частини району займають світло-сірі, сірі і темно-сірі опідзолені ґрунти. На сході і півночі переважають темно-сірі опідзолені ґрунти і опідзолені чорноземи. Значна частина земель розорана, ліси займають 15,3 тисячі гектарів. Основні породи: дуб, бук, сосна, граб.
На території Пустомитівщини чітко виділяються 5 природних районів: Львівське Опілля, Львівське плато, Давидівське пасмо, Грядове Побужжя, Бібрське горбогір’я.
Архітектурні пам'ятки [ред.]
.JPG)
- Садибний будинок з парком (поч. XIX ст.), м. Пустомити
- Церква Здвиження Чесного Хреста (1751 р.) з дзвіницею (1781 р), дерев'яна; с. Будьків
- Костел Св. Войцеха (1546 р.), с. Верхня Білка
- Церква Св. Миколая (1729 р.) з дзвіницею (перша пол. XVIII ст.), дерев'яна; с. Відники
- Костел Св. Катерини (1612–1625 рр.), с. Зимна Вода
- Костел Св. Катерини (1612–1635 рр.), с. Зимна Вода
- Костел Всіх Святих (1758 р.), с. Годовиця
- Церква Св. Ігнатія (1712–1734 рр) з дзвіницею (1734 р.), дерев'яна; с. Горбачі
- Церква Св. Юрія (1781 р.) з дзвіницею (1782 р.), дерев'яна; с. Гринів
- Костел Св. Станіслава (1600 р.), с. Давидів
- Садибний будинок (поч. XIX ст.), с. Давидів
- Церква Св. Михаїла з дзвіницею (1765 р.), дерев'яна; с. Дмитровичі
- Церква Св. Михаїла з дзвіницею (1770 р.), дерев'яна; с. Жирівка
- Церква Симеона Стовпника (1729 р.) з дзвіницею (XVIII ст.), дерев'яна; с. Коцурів
- Церква Богоявлення Господнього (1693 р.) з дзвіницею (XVIII ст), дерев'яна; с. Кугаїв
- Церква Симеона Стовпника (1828 р.) з дзвіницею (1882 р.), дерев'яна; с. Лісневичі
- Вознесенський костел (1626 р., 1760 р.) з дзвіницею (1776 р.), с. Наварія
- Садиба львівських архієпископів та палац, службові флігелі, огорожа з парадною та господарською брамами, (1730 р.), парк (XVIII ст.); с. Оброшине
- Церква Різдва Богородиці з надбрамною дзвіницею та мурами (XVI ст.), с. Піски
- Церква Собору Пресвятої Богородиці (1792 р.), дерев'яна; с. Пикуловичі
- Костел Св. Валентина (1856 р.), с. Раковець
- Церква Св. Михаїла (Успіння Богородиці) з дзвіницею (1718 р.), дерев'яна; с. Семенівка
- Костел Св. Мартина з дзвіницею (1722 р.), с. Семенівка
- Дзвіниця (поч. XIX ст.), дерев'яна; с. Ставчани
- Замок (1584–1654 рр.), с. Старе Село
- Церква Св. Івана Хрестителя з дзвіницею (1742 р.), дерев'яна; с. Старе Село
- Церква Стрітення Господнього (1757 р.) з дзвіницею (1760 р.), дерев'яна; с. Черепин
- Костел Св. Миколая (поч. XV ст.-1774 р.) з дзвіницею (XIX ст.), с. Чишки
- Костел Св. Станіслава (1553 р.) з дзвіницею (XIX ст.), смт. Щирець
- Церква Пресвятої Трійці (XVI ст.) з дерев'яною дзвіницею та мурами (XVIII ст.), смт. Щирець
- Давньоруське городище, с. Звенигород
- Церква Святих Бессрібників Косми і Дем'яна (1804 р.) с. Сороки
Див. також [ред.]
- Пам'ятки історії Пустомитівського району
- Пам'ятки архітектури Пустомитівського району
- Пам'ятки монументального мистецтва Пустомитівського району
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Пустомитівський район |
- Пустомитівський район. Львівська обласна державна адміністрація
- Пустомитівський район Поступ
- Пустомитівський район. КАРПАТИ.INFO
- http://www.pustomyty.gov.ua/
|
||||||||||
