Пустомитівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пустомитівський район
UKR Пустоми́тівський райо́н COA.gif UKR Пустоми́тівський райо́н flag.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Львівська область
Код КОАТУУ: 4623600000
Утворений: 1959
Населення: 114 047 (на 1.08.2013)
Площа: 953 км²
Густота: 118.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3230
Поштові індекси: 81100—81176
Населені пункти та ради
Районний центр: Пустомити
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 39
Міста: 1
Смт: 1
Села: 102
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 81100 м. Пустомити, вул. Грушевського, 35
Веб-сторінка: Пустомитівська районна рада
Голова РДА: Керницький Володимир Михайлович
Голова ради: Бабій Віктор Васильович

Пустоми́тівський райо́н — район України у центрі Львівської області. На півночі до району примикає обласний центр місто Львів. Адміністративний центр — місто Пустомити. Населення становить 114 047 осіб (на 1 серпня 2013). Площа становить 953 км², займає дванадцяте місце серед 20 районів області. Утворено 1959 року.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

На північному заході Пустомитівщина межує з Яворівським; на півночі — з Жовківським, Кам'янка-Бузьким, Буським; на сході — із Золочівським, Перемишлянським, на півдні — з Миколаївським, на заході — з Городоцьким районами. Також Пустомитівський район охоплює з півдня місто Львів.

У географічному відношенні Пустомитівщина займає південну частину Львівської Галицько-Волинської западини, яка у свою чергу належить до Східно-Європейської платформи і заповнена потужною (5-7 км) товщею осадових порід.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини представлені вапняком, піском, глиною. На території району є родовища гіпсу (Щирецьке, Пісківське, Попелянське), піску для виготовлення скла (Сихівське, Старосільське), глини (Відниківське), вапняку (Пустомитівське). Є також джерела мінеральної води (Пустомити). Рельєф горбисто-рівнинний. Більшу частину району займає Подільська височина, лише північно-східна частина лежить у межах Малого Полісся.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірний, перехідний від морського до континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з Атлантики. Воно приносить взимку відлиги, хмарність, снігопади, а влітку — прохолоду і рясні дощі.

Середня температура січня становить −4,3 °C, літня — +18 °C. Середньорічна кількість опадів становить 675–711 мм. Висота снігового покриву становить 18-25 см. Річки північно-східної частини належать до басейну Західного Бугу, західної — до Дністра. Переважає дощове живлення річок, дещо меншим є снігове і підземне. На багатьох із них містяться ставки, а на Ставчанці функціонує філіал Інституту рибництва.

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунтовий покрив досить різноманітний. Західну і центральну частини району займають світло-сірі, сірі і темно-сірі опідзолені ґрунти. На сході і півночі переважають темно-сірі опідзолені ґрунти і опідзолені чорноземи. Значна частина земель розорана, ліси займають 15,3 тисячі гектарів. Основні породи: дуб, бук, сосна, граб.

На території Пустомитівщини чітко виділяються 5 природних районів: Львівське Опілля, Львівське плато, Давидівське пасмо, Грядове Побужжя, Бібрське горбогір'я.

Історія[ред.ред. код]

4 грудня 1939 року, внаслідок так званого об'єднання, була утворена Львівська область, а в 1959 році до неї було приєднано ще й Дрогобицьку. В самому, образно кажучи, серці цієї адміністративної одиниці знайшов своє місце Пустомитівський район. У різні історичні часи населені пункти району належали і до Львівського сільського повіту, згодом частина з них була у складі Щирецького, Городоцького, Бережанського (пізніше Бібрського) повітів. Після 1939 року адміністративно Пустомитівщина була ще більше строката. На її теперішній території функціонували Щирецький, Сокільницький, Брюховицький, Винниківський, Ново-Яричівський і Бібрський райони. Адміністративний район був сформований в жовтні 1965 року.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 39 сільських рад, які об'єднують 104 населені пункти і підпорядковані Пустомитівській районній раді. Адміністративний центр — місто Пустомитівс[1].

Населення[ред.ред. код]

У районі проживає 111 тис. населення. У м. Пустомити проживає 10 тис. 200 ос., в селищі міського типу Щирець — 4 тис. 450 ос.

Економіка[ред.ред. код]

В усіх галузях економіки зайнято понад 30 тис. осіб, з яких на підприємствах, установах та організаціях — 14 тис. осіб. Станом на 1.12. 2003 року в районі обліковано 3000 суб'єктів господарської, управлінської та суспільно-політичної діяльності, з яких 2 250 — суб'єктів господарської діяльності — фізичних осіб. Станом на 2012 рік в районі обліковано 899 підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності, на яких зайнято 15 441 особу; у тому числі 851 малих підприємств, на яких зайнято 5 249 осіб.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Костел Св. Марії Магдалини (побудований в 1924 р. с. Вовків)
  • Садибний будинок з парком (поч. XIX ст.), м. Пустомити
  • Церква Здвиження Чесного Хреста (1751 р.) з дзвіницею (1781 р), дерев'яна; с. Будьків
  • Костел Св. Войцеха (1546 р.), с. Верхня Білка
  • Церква Св. Миколая (1729 р.) з дзвіницею (перша пол. XVIII ст.), дерев'яна; с. Відники
  • Костел Св. Катерини (1612–1625 рр.), с. Зимна Вода
  • Костел Св. Миколая (1890–1896 рр.), с. Сокільники
  • Костел Всіх Святих (1758 р.), с. Годовиця
  • Церква Св. Ігнатія (1712–1734 рр) з дзвіницею (1734 р.), дерев'яна; с. Горбачі
  • Церква Св. Юрія (1781 р.) з дзвіницею (1782 р.), дерев'яна; с. Гринів
  • Костел Св. Станіслава (1600 р.), с. Давидів
  • Садибний будинок (поч. XIX ст.), с. Давидів
  • Церква Св. Михаїла з дзвіницею (1765 р.), дерев'яна; с. Дмитровичі
  • Церква Св. Михаїла з дзвіницею (1770 р.), дерев'яна; с. Жирівка
  • Церква Симеона Стовпника (1729 р.) з дзвіницею (XVIII ст.), дерев'яна; с. Коцурів
  • Церква Богоявлення Господнього (1693 р.) з дзвіницею (XVIII ст), дерев'яна; с. Кугаїв
  • Церква Симеона Стовпника (1828 р.) з дзвіницею (1882 р.), дерев'яна; с. Лісневичі
  • Вознесенський костел (1626 р., 1760 р.) з дзвіницею (1776 р.), с. Наварія
  • Садиба львівських архієпископів та палац, службові флігелі, огорожа з парадною та господарською брамами, (1730 р.), парк (XVIII ст.); с. Оброшине
  • Церква Різдва Богородиці з надбрамною дзвіницею та мурами (XVI ст.), с. Піски
  • Церква Собору Пресвятої Богородиці (1792 р.), дерев'яна; с. Пикуловичі
  • Костел Св. Валентина (1856 р.), с. Раковець
  • Церква Св. Михаїла (Успіння Богородиці) з дзвіницею (1718 р.), дерев'яна; с. Семенівка
  • Костел Св. Мартина з дзвіницею (1722 р.), с. Семенівка
  • Дзвіниця (поч. XIX ст.), дерев'яна; с. Ставчани
  • Замок (1584–1654 рр.), с. Старе Село
  • Церква Св. Івана Хрестителя з дзвіницею (1742 р.), дерев'яна; с. Старе Село
  • Церква Стрітення Господнього (1757 р.) з дзвіницею (1760 р.), дерев'яна; с. Черепин
  • Костел Св. Миколая (поч. XV ст.-1774 р.) з дзвіницею (XIX ст.), с. Чишки
  • Костел Св. Станіслава (1553 р.) з дзвіницею (XIX ст.), смт. Щирець
  • Церква Пресвятої Трійці (XVI ст.) з дерев'яною дзвіницею та мурами (XVIII ст.), смт. Щирець
  • Давньоруське городище, с. Звенигород
  • Церква Святих Бессрібників Косми і Дем'яна (1804 р.) с. Сороки

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]