Біляки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Біляки
Знак при в'їзді до селища
Знак при в'їзді до селища
Знак при в'їзді до селища
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Семенівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020230060071273
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 885
Поштовий індекс 38253
Телефонний код +380 5341
Географічні дані
Географічні координати 49°34′54″ пн. ш. 33°25′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
87 м
Водойми водосховище, р. Хорол
Місцева влада
Адреса ради 38200, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с-ще Семенівка, вул. Незалежності, буд. 44
Карта
Біляки. Карта розташування: Україна
Біляки
Біляки
Біляки. Карта розташування: Полтавська область
Біляки
Біляки
Мапа
Мапа

CMNS: Біляки у Вікісховищі

Біляки́ — село в Україні, у Семенівській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 885 осіб. Колишній центр Біляківської сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Село Біляки знаходиться на лівому березі річки Хорол, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Заїчинці, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Радалівка, на протилежному березі — село Поділ.

Навколо села багато іригаційних каналів. На одному з струмків зроблена велика загата.

Історія села[ред. | ред. код]

На річці Хорол, село Біляки. Картина Опанаса Сластіона 1907 року

1782 рік — населення складалося переважно з селян-кріпаків (казенних та поміщицьких). Також проживали привілейовані вибірні козаки. Їх споряджали та вибирали за власний кошт кілька козацьких господарств, які в той час існували на селі. Вибірні козаки та їх сім'ї звільнялися від податку. До них належали сім'ї: Цапенки, Даценки, Козловські, Кравченки, Дериди, Скрипники.

1768 рік — збудована тризубна одно банна Покровська церква, у традиціях української народної архітектури. Церква стояла в історичному центрі села на пагорбі над річкою Хорол. На початок XX століття церкву замінив храм, споруджений у єпархіальному стилі. 1950 році церкву розібрали. На томість, й до сього часу, стоїть новозбудована мурована церква еклектичної архітектури.

Липень 1845 року — відвідав село Біляки й поет-художник Тарас Григорович Шевченко разом із Віталієм Васильовичем Родзянком. Мета приїзду — виконання доручення Київської археологічної комісії. Шевченком було оглянуто на околиці села руїни давньої будівлі — «Мечеть» («Археологічні нотатки 1845—1856 років [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.]»).

Відомості взяті із центрального статистичного комітету міністерства внутрішніх справ за 1859 рік (місто Санкт-Петербург). В Біляках на той час було збудовано 270 дворів, проживало 687 чоловіків та 748 жінок, працювало 4 заводи, велося служіння в православній церкві.

Відомі діячі[ред. | ред. код]

  • Замковий Валентин Полікарпович (1911—2002) — відомий краєзнавець, активний діяч географічного товариства СРСР і України.
  • Цапенко Михайло Павлович (1907—1977) — доктор мистецтвознавства. Автор праць з теорії та історії радянської, української і зарубіжної архітектури та мистецтва. З 1953 по 1960 роки очолював Науково-дослідницький інститут теорії та історії архітектури Академії архітектури УРСР.
  • Кравченко Іван Іванович (10.12.1924 — 20.12.2010) — письменник.
  • Панкратова(Зеленіна) Юлія Сергіївна — дитяча поетеса.
  • Цапенко Іван Павлович (1914—1965) — кандидат філософських наук, дослідник епосу східних слов'ян, творчості Івана Франка, Панаса Мирного, Івана Нечуй-Левицького.
  • Даценко Дмитро Федорович (1934) — кандидат хімічних наук, автор праць з теорії й практики високодисперсних речовин, що застосовуються у пожежогасінні та створенні штучного клімату.
  • Ленченко Федір Іванович (26.05.1952) — член президії Міжнародної кооперативної ради, голова правління Київської облспоживспілки. З 1999 р. по 2010 р. — директор Київського кооперативного економічно-правового коледжу.

Православна церква[ред. | ред. код]

Шлюз на річці Хорол[ред. | ред. код]

Фото відзняті жителями села[ред. | ред. код]

Біляківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[ред. | ред. код]

Місцеві краєвиди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]