Горошине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Горошине
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Оболонська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 828
Поштовий індекс 38220
Телефонний код +380 5341
Географічні дані
Географічні координати 49°39′19″ пн. ш. 32°45′18″ сх. д. / 49.65528° пн. ш. 32.75500° сх. д. / 49.65528; 32.75500Координати: 49°39′19″ пн. ш. 32°45′18″ сх. д. / 49.65528° пн. ш. 32.75500° сх. д. / 49.65528; 32.75500
Середня висота
над рівнем моря
87 м
Місцева влада
Карта
Горошине. Карта розташування: Україна
Горошине
Горошине
Горошине. Карта розташування: Полтавська область
Горошине
Горошине
Мапа
Мапа

CMNS: Горошине у Вікісховищі

Горо́шине (колись — містечко Горо́шин) — село в Україні, в Оболонській сільській громади Кременчуцького району Полтавської області, на лівому березі р. Сули. Населення становить 828 осіб. Колишній центр Горошинської сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Село Горошине знаходиться на лівому березі річки Сула, у місці впадання в неї річки Борис. Вище за течією річки Сула на відстані 2,5 км розташоване село Гаївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Мирони, на протилежному березі — село Старий Мохнач (Черкаська область). Річка Сула в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. На північний схід від Горошиного на відстані 1,5 км розташоване село Тукали.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «Горошин» згадується в «Повчанні» Володимира Мономаха поміж подій 1084 року (як гналися за половцями за Хорол, які Горошин узяли)[1]. Однак питання локалізації Горошина є дискусійним. У XII столітті Горошин був одним з руських укріплень посульської лінії на лівому березі Сули[2]. Також існує думка археологів та істориків (Юрій Моргунов та інші), що давньоруський Горошин розташовувався вище від нинішнього села Горошиного і на відміну від останнього, розміщувався на високому правому березі р. Сули поблизу сучасного села Тарасівка Оржицького району.

На картах України французького інженера Боплана, зроблених у сер. XVII ст. Горошин позначено, як укріплене поселення на лівому березі Сули, де воно існує й сьогодні (поч. XXI ст.).

У 1640 році при Горошині були розбиті татари Конецпольським. У 1658 і 1666 роках Горошин був спалений і пограбований татарами і поляками.

До 1648 року місто входило до володінь Вишневецьких. Тут налічувалося по люстрації 107 господарів і 11 млинарських коліс. Потім Горошин став сотенним містечком Лубенського полку[3]. Під час франко-російської війни був місцем формування 5-го козацького полку, в участі створення котрого брав участь Іван Котляревський[4].

На початку XX століття належав до Хорольського повіту Полтавської губернії. Було дворів 471, жителів 2345. 2 церкви, 2 школи, 5 лавок, щотижневі базари, 4 ярмарки на рік, значні водяні млини і винокурний завод[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та через голод 1946—1947.

Репресовані радянською владою односельці[ред. | ред. код]

1. Баганець Іван Якович — 1895 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, Заарештований 6 листопада 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 22 грудня 1937 р.

2. Баганець Олексій Васильович — 1879 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, Заарештований 25 квітня 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 2 червня 1938 р.

3. Палій Панас Абрамович — 1894 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — с. Тукали Семенівського р-ну, Заарештований 09.10.1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 05.12.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі.

4. Боганець (Баганець) Микола Василійович — 1904 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Горошине, Заарештований 6 листопада 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 1 червня 1938 р.

5. Горбенко Гаврило Федорович — 1891 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Горошине, Заарештований 2 вересня 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Відомості про виконання вироку відсутні.

6. Головко Григорій Ілліч — 1904 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Горошине, Заарештований 22 серпня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.

7. Головко Петро Іванович — 1888 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Крива Руда Семенівського р-ну, Заарештований 9 липня 1941 р., Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 29 липня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією майна.

8. Денисенко Григорій Якович — 1901 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Крива Руда Семенівського р-ну, Заарештований 9 лютого 1933 р., Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 квітня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі.

9. Максименко Ігор Григорійович — 1897 року народження, Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, Заарештований 8 квітня 1921 р., Засуджений Кременчуцькою ГубНК 13 липня 1921 р. за бандитизм до розстрілу. 26 травня 1921 р. з-під варти втік.

10. Дубовик Петро Іванович — 1899 року народження, Полтавська обл. с. Богданівка Семенівського р-ну, національність: українець, із селян, освіта: освіта вища, закінчив Харківський педагогічний інститут, останнє місце проживання — Полтавська обл. с. Горошине Семенівського р-ну, останнє місце роботи: Вчитель, Заарештований 26 квітня 1945 р., Засудж. Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 28.07.1945 р. за ст. 54-1 «а», 54-11 КК УРСР до 10 р. позбавлення волі з поразкою в правах на 5 р. з конфіскацією майна. Вироком Військового трибуналу КВО 6.09.1955 р. термін покарання замінено на 5 р. позбавлення волі.

Всі архівні кримінальні справи на репресованих зберігаються в архіві Територіального управління Служби Безпеки України в Полтавській області, задля отримання доступу до архівної кримінальної справи достатньо звернутися до територіального УСБУ шляхом надіслання заяви, доступ до архівних кримінальних справ громадянам України гарантовано на підставі ст. 5 Закону України « Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» від 21.05.2015 року.

Політика[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530825, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Економіка[ред. | ред. код]

  • «Вілус», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Будинок культури.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженцем села є Баганець Олексій Васильович — адвокат, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, у 2000—2002, 2005—2007, 2014—2015 рр. — заступник Генерального прокурора України.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Моргунов Ю. Ю. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996. — 160 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Семенівський район / Упорядн., наук. ред. В. О. Мокляк. Полтавський краєзнавчий музей. ‒ Полтава: TOB «АСМІ», 2013. ‒ с. 108.
  2. «Славянская энциклопедия. XVII век». М., ОЛМА-ПРЕСС. 2004 [Архівовано 21 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б Стаття у Енциклопедія Брокгауза і Єфрона [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  4.  Абалихин Б. С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. М., 1962. Т. 72. С. 87 — 118.
  5. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  6. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]