Роберт Вайз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Вайз
англ. Robert Wise
Зображення
Роберт Вайз (1990)
Роберт Вайз (1990)
Дата народження10 вересня 1914(1914-09-10)
Місце народженняВінчестер, Індіана, США
Дата смерті14 вересня 2005(2005-09-14) (91 рік)
Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
ГромадянствоСША США
Alma materFranklin Colleged і Connersville High Schoold
Професіякінорежисер
Нагороди
IMDbID 0936404
CMNS: Роберт Вайз у Вікісховищі

Ро́берт Вайз (англ. Robert Wise, 10 вересня 1914 — 14 вересня 2005, Лос-Анджелес) — американський кінорежисер, чотириразовий лауреат «Оскара».

Біографія

[ред. | ред. код]

Не закінчивши коледж через початок «великої депресії», влаштувався працювати нарізувачем кіноплівки на студії «RKO». Ставши монтажером, він монтував такі картини, як «Диявол і Деніел Вебстер» (1941) Вільгельма Дитерлена і «Громадянин Кейн» (1941) і «Чудові Емберсони» (The Magnificent Ambersons, 1942) Орсона Веллса. На запрошення продюсера Вела Лютона закінчив постановку фільму «Прокляття котячого племені» (The Curse of the Cat People, 1944), початого Гюнтером фон Фрічем, який не впорався з жорсткими темпами роботи, а потім зняв фільм «Викрадач тіл» (The Body Snatcher, 1945).

У 1949 році зняв стрічку «Підставлений» (The Set-Up; премія ФІПРЕССІ на МКФ в Канні) про корумпований світ професійного боксу. Фільм «День, коли Земля зупинилась» (1951) оповідав про контакт з високорозвиненою цивілізацією, що попереджає людство про можливість ядерної катастрофи, і поклав початок науково-фантастичного циклу 50-х років.

Завдяки Вайзу і його картині «Номер для директорів» (Executive Suite, 1954) зародився ще один модний жанр 50-х років — фільми про великий бізнес. Стрічка «Хтось там нагорі любить мене» (1956) була біографією боксера Роккі Граціано, а фільм «Я хочу жити!» (I Want to Live!, 1958, номінація на «Оскар» за режисуру), заснований на реальних подіях, протестував проти смертної кари.

Вайз отримав «Оскари» за мюзикли «Вестсайдська історія» (1961, спільно з хореографом Джеромом Роббінсом) і «Звуки музики» (1965). У 1963 році повернувся до жанру фільмів жаху в картині «Зачарований дім» (The Haunting).

Починаючи з другої половини 60-х років його фільми були, в основному, невдалими, за винятком фантастичного трилера «Штам „Андромеда“» (1971) за однойменним романом Майкла Крайтона. У 1988 році Вайз отримав почесну премію імені Ірвінга Дж. Тальберга за видатний внесок у мистецтво кіно.

Режисерська робота

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Peoples.Ru(рос.)