Роман Полянський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роман Полянський
Roman Polański
Фото
Ім'я при народженні: Раймунд Роман Ліблінг
Дата народження: 18 серпня 1933(1933-08-18) (81 рік)
Місце народження: Париж, Франція
Громадянство: Польща Польща
Франція Франція
США США
Національність: Єврей
Релігія: Іудаїзм
Професія: кінорежисер
сценарист
кінопродюсер
актор
Кар'єра: 1953—наш час
Нагороди:
Орден Мистецтв та літератури

«Оскар» (2002),
«Золота пальмова гілка» (2002)
IMDb: ID 0000591

Рома́н Поля́нський (пол. Roman Polański, англ. Roman Polanski, ім'я при народженні — Раймунд Роман Ліблінг, пол. Rajmund Roman Liebling); 18 серпня 1933, Париж, Франція) — кінематографіст післявоєнного часу, уродженець Парижа єврейського походження, який виріс у Польщі і працював переважно у Великобританії (1963–1967), США (1968–1976) і Франції (після 1976).

Володар найважливіших нагород у кінематографі: «Золотої пальмової гілки» у Каннах, «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю, «Золотого лева» Венеціанського фестивалю за досягнення протягом кар'єри, «Оскара», «Сезара», «Золотого глобуса» та премії BAFTA за найкращу режисуру, а також «Фелікса» за внесок у розвиток кіно.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Роман Полянський народився у Франції, в Парижі 18 серпня 1933 в єврейській сім'ї. Коли йому було три роки, його батьки повернулися до Польщі і оселились у Кракові. Під час німецької окупації вони опинилися у краківському гетто. Його мати, Була Ліблінг, загинула у концтаборі Белжець, а його батькові, Річарду Ліблінгу, пощастило вижити у концтаборах Плашув та Маутхаузен. Під час війни Полянський поперемінно жив у різних польських сім'ях. Він згадує, що нацисти використовували його як мішень на стрільбах. Переживши Другу світову війну та уцілівши в краківському гетто, Полянський знайшов себе на акторському терені, граючи в театрі, в радіопостановках і в кіно. У 1945 році він зумів відшукати батька, який направив його вчитися у технічну школу, проте незабаром починає працювати на дитячому телебаченні.

Польський період[ред.ред. код]

Молодість Романа Полянського припала на соціалістичний період в історії Польщі. У 1953 році двадцятирічний Полянський вперше отримує роботу як актор: у 1955 році він знімається у фільмі «Покоління» Анджея Вайди, який допоміг йому вступити до кіношколи в Лодзі.

Одним з перших фільмів жахів Полянського була короткометражка «Вбивство», в якій хтось заходить до кімнати і вбиває сплячу людину. Короткометражка тривала дві хвилини. Його учнівський фільм «Двоє чоловіків з шафою» (1958) отримав 5 міжнародних премій, включаючи бронзову медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі 1985. Полянський закінчив кіношколу в Лодзі в 1959 році.

У 1959 році Полянський одружився з актрисою Барбарою Квятковською, з якою прожив у шлюбі до 1962 року. У тому році Полянський зняв свій перший повнометражний фільм «Ніж у воді», прохолодно прийнятий в Польщі, але який викликав сенсацію на іноземних фестивалях і удостоєний номінації на «Оскар» як найкращий іноземний фільм.

Англо-американський період[ред.ред. код]

Після зйомок фільму Полянський переїхав до Франції, де познайомився з Жераром Браком. Разом вони написали сценарії фільмів «Огида» (отримав «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі) і «Тупик» (отримав «Золотого ведмедя»). Ці два фільми були зняті в Англії, де Полянський жив з 1964 по 1968 роки.

В 1968 році, після одруження на американській актрисі Шерон Тейт, яку він зустрів на зйомках свого першого кольорового фільму «Безстрашні мисливці на вампірів», він перебрався в США, дебютувавши в Голлівуді картиною «Дитина Розмарі» (1968), що стала помітною віхою в історії кінематографа. Головну роль зіграла Міа Ферроу.

Успіх Полянського в Голлівуді був затьмарений вбивством його вагітної дружини і трьох друзів у 1969 році Сузан Аткінс та іншими членами угрупування Чарльза Менсона. Після вбивства Полянський на кілька років виїхав до Європи. Ця трагедія сильно вплинула на всю подальшу творчість режисера.

У 1974 році Полянський повертається в США, де знімає фільм за сценарієм Роберта Тауна «Китайський квартал», в якому головні ролі виконали Джек Ніколсон та Фей Данауей. Фільм удостоївся «Золотого глобуса» за режисуру і був висунутий на «Оскар» у 11 номінаціях (майже у всіх номінаціях його обіграв «Хрещений батько 2»).

Кримінальне переслідування[ред.ред. код]

У 1977 році Полянського звинуватили в зґвалтуванні тринадцятирічної дівчинки Саманти Ґеймер (у той час відомої як Саманта Ґейл) в будинку актора Джека Ніколсона в Лос-Анджелесі. Фотомодель Ґеймер, яку Полянський запросив нібито для зйомки для французького видання Vogue, згадувала, що Полянський дав їй шампанське і наркотик (метаквалон), після чого примусив її до орального і анального сексу. Після арешту і пред'явлення звинувачень Полянський визнав себе винним у сексуальних відносинах з малолітньою, щоби за допомогою угоди про визнання провини пом'якшити звинувачення, оскільки спочатку його звинуватили у зґвалтуванні дитини віком до 14 років з використанням алкоголю і наркотичних речовин. До винесення вироку Полянський був відпущений під заставу, однак 1 лютого 1978, безпосередньо перед винесенням вироку, він утік із США до Великобританії (в Лондон), а потім, аби уникнути екстрадиції, до Франції.

Згодом у пресі спливли й інші звинувачення. Наприклад, британська актриса Шарлотта Льюїс заявила, що режисер силою оволодів нею в паризькому будинку під час зйомок фільму «Пірати» у 1982 році, коли їй було 16 років[1].

Французький період[ред.ред. код]

Наступні фільми режисер знімав у Європі, переважно в Франції. У 1979 році вийшла картина «Тесс», за яку Полянський був номінований на «Оскар», а також отримав премію «Сезар». Цю картину Полянський присвятив своїй дружині Шерон Тейт убитої. Виконавиця головної ролі німецька актриса Настасья Кінскі стала коханкою Полянського в 15 років. Раніше, в 1976 році вона знялася у фотосесії для французького журналу «Vogue», запрошеним редактором якого був Полянський. Два десятиліття після виходу «Тесс» в творчому відношенні складно назвати вдалими. У 1989 році третьою за рахунком дружиною Полянського стала французька актриса і модель Еммануель Сеньє; вона народила йому двох дітей. Полянський зняв її в своїх фільмах «Несамовитий», «Дев'ята брама» та «Гіркий місяць». У 1999 році Роман Полянський зняв містичний трилер «Дев'ята брама», в якому головну роль зіграв Джонні Депп.

В 2002 Полянський нарешті звернувся до особисто вистражданої для нього теми голокосту. Цій темі присвячений його фільм «Піаніст». Журі на чолі з Девідом Лінчем присудило картині «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю, а що зіграв головну роль актор Едріен Броуді став наймолодшим володарем «Оскара» за найкращу чоловічу роль.

Швейцарський арешт[ред.ред. код]

У вересні 2009 року Роман Полянський прибув до Швейцарії, аби отримати нагороду за свою режисерську діяльність. Організатори кінофестивалю в Цюріху заявили, що 26 вересня 2009 кінорежисера заарештовала поліція за ордером, виданим у США і датованим 1978 роком, а також на підставі міжнародного ордера на арешт 2005 року.

Під час перебування режисера під арештом на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра його нового фільму «Привид»; фільм було удостоєно «Срібного ведмедя» за найкращу режисуру. 12 липня 2010 року влада Швейцарії відмовила американському уряду в екстрадиції Полянського до США і звільнила режисера з-під домашнього арешту.

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Короткометражні фільми[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітка для редакторів щодо того як використовувати згортання/розгортання у шаблонах:

  • Використовуйте {{Роман Полянський|state=collapsed}} аби показати цей шаблон у його згорнутому (схованому) стані.
  • Використовуйте {{Роман Полянський|state=expanded}} аби показати цей шаблон у його розгорнутому (повністю видимому) стані.
  • Використовуйте {{Роман Полянський|state=autocollapse}} аби показати цей шаблон у його згорнутому (прихованому) стані тільки якщо існує інший шаблон такого ж типу на цій сторінці. Цей зазвичай використовується за замовчуванням.