Клінт Іствуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клінт Іствуд
ClintEastwoodCannesMay08.jpg
Клінт Іствуд, травень 2008
Ім’я при народженні Клінтон Іствуд-молодший
Clinton Eastwood, Jr.
Народження 31 травня 1930(1930-05-31) (84 роки)
Сан-Франциско, Каліфорнія
Роки діяльності 1955 — теперішній час
Дружина Діна Руїс (англ. Dina Ruiz)
Сторінка в інтернеті www.clinteastwood.net
Нагороди

Оскар

Клі́нтон І́ствуд молодший (англ. Clinton Eastwood Jr.; *31 травня 1930, Сан-Франциско) — американський кіноактор і кінорежисер. У період з 1960-х до 1980-х Клінт Іствуд був одним з найвідоміших зірок Голлівуду, уособлюючи образ небагатослівного героя бойовиків і вестернів. Зараз Клінт Іствуд є авторитетним режисером і лауреатом чотирьох «Оскарів» за найкращу режисуру в 1992 і 2004 роках.

13 листопада 2009 р. Клінт Іствуд став командором ордену Почесного легіону третього ступеня. Вищу державну нагороду Франції американському актору вручив Президент країни Ніколя Саркозі.[1]

Життєпис[ред.ред. код]

Народився Клінт Іствуд 31 травня 1930 року в Сан-Франциско. В якості рядового ВС США брав участь у війні з Північною Кореєю (1950–1953). Переїхав в Голівуд після закінчення служби в армії. Працювати починав у масовках, пізніше отримав кілька другорядних ролей у некомерційних фільмах рівня «Тарантули» (1955). Популярність акторові приніс популярний телесеріал «Роуд» (1959–1966). Роль «людини без імені» у вестерні «За жменю доларів» (1964) Серджіо Леоне, робить Іствуда узнаваним актором. Цього ж героя Іствуд грає ще двічі: в 1965 році у фільмі «На декілька доларів більше» і рік потому в «Хороший, поганий, злий» (1966). Всі три картини являють собою, так звані «спагетті-вестерни», в яких головний герой лише трішки кращий, ніж бандити і лиходії, з якими він зіштовхується. В Америці трилогія надзвичайно популярна, і в 1966 році Іствуд отримує відразу кілька пропозицій попрацювати у голлівудських вестернах.

Клінт Іствуд 1981 року

Картина «Брудний Гаррі» (1971) стала новим етапом творчості актора, незважаючи на критику в пресі пов'язану з анти ліберальною позицією, стає суперхітом того року. З трилером «Туман» (1971), що вийшли на екрани в тому ж році, Іствуд дебютує в якості режисера. Публіці такий дебют припадає по душі. На початку вісімдесятих Іствуд по праву вважається одним з найпопулярніших американських акторів. У наступні кілька років Іствуд поєднує роботи над своїми власними фільмами: «Вогняний лис» (1981), «Раптова смерть» (1983), «Вершник на коні блідому» (1985), з акторськими роботами у фільмах інших режисерів.

Заговорили про Іствуда, як про розумного і талановитого кінорежисера, після виходу на екрани його найкращого фільму «Птах» (1988). Фільм був удостоєний премії «Оскар» за найкращий звук, сам же режисер отримав за нього «Золотий Глобус» за найкращу режисуру.

До роботи над головним проектом всього свого життя, фільмом «Непрощенний», Клінт Іствуд приступає після провалу в прокаті бойовика «Новачок». Придбаний в 1980 році сценарій, Іствуд тримав у ящику свого столу до 1991 року, поки не досяг того віку, і не набув того життєвого досвіду, який на його думку був необхідний для того, щоб самому зіграти головного героя. На екрани Канади та США фільм виходить в серпні 1992, став найбільш касовим фільмом того року. Фільм, на сьогоднішній день, входить до класики світового кінематографа, отримує чотири «Оскара», два з яких вручають режисерові за «найкращий фільм» і «найкращу режисуру».

Рік потому Іствуд знімається у фільмі «На лінії вогню» і ставить драму «Досконалий світ» (1993). Після трьох невдалих фільмів «Абсолютна влада» (1997), «Північ у саду Добра і Зла» (1997), «Справжній злочин» (1999) в Голлівуді заговорили про те, що найкращі часи Іствуда вже позаду. Однак вже в 2000 році, своєю новою роботою «Космічні ковбої», що стала комерційним хітом, Клінт втирає носи всім тим, хто, передчасно відправляв його на пенсію. Проходить не так багато часу і Іствуд отримує свій другий режисерський «Оскар», на цей раз за фільм «Крихітка на мільйон доларів» (2004).

За останні роки на суд глядачів режисер представив чотири картини «Прапори наших батьків» (2006), «Листи з Іводзіми» (2006), «Підміна» (2008), «Гран Торіно» (2008). В останньому фільмі Клінт Іствуд, за його власними словами, востаннє зіграв у кіно, і відтепер планує присвятити себе виключно режисурі. «Гран Торіно» також стало найкасовішим фільмом Клінта Іствуда, зібравши у світовому прокаті 268 мільйонів доларів.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]