Фільм жахів
Фільм страхіть[1], фільм жаху, мовні кальки — фільм жахів[2], (рос. фильм ужасов), хорор, горор (англ. horror film, horror movie) — жанр художнього фільму. До фільмів страхів або ж горорів належать фільми, що покликані налякати глядача, вселити почуття хвилювання та жаху, створити напружену атмосферу жаху чи нестерпного очікування чогось жахливого, як-от: Фільми про вампірів, Фільми про зомбі тощо.
Зміст |
Характерні риси[ред.]
Основною рисою фільмів страхіть є страх, який реалізується на екрані тими чи іншими сюжетними поворотами, подіями, образами і т.д. Як і в багатьох інших жанрах кінематографу, перед глядачем класичного фільму страхів постає картина боротьби добра проти зла.
Семантика назви[ред.]
Масова популярність фільмів страхів призвела до помилкового калькування назви з російської "фильм ужасов". [1]
Нормативною українською назвою для цього жанру є "фільм страхіть"[3][4], "фільм страхів", "фільм жаху".
Історія виникнення[ред.]
Першим фільмом з надприродними явищами, який можна назвати фільмом страхів з'явився ще у Жоржа Мальєса в кінці 1890-х років, одна з найвідоміших його робіт — це фільм 1896-го року «Замок диявола», також це перший кінофільм у якому використовувалися примітивні спецефекти.
Першим російським фільмом страхів вважають фільм «Вій»(1909) німий художній короткометражний фільм Василя Гончарова.
На початку 30-х років компанія Universal Pictures випускає фільм страхів "Дракула" за однойменним романом Брема Стокера , який одразу ж стає дуже відомим. У 1941 році Universal випускає фільм «Людина-вовк». В 1950 роки фільми страхів почали відрізнятися від своїх попередників. У них почала зникати ґотична атмосфера, і згодом вони розділилися на три групи:
- психологічні фільми страхів («Психо»(1960) Альфреда Хічкока);
- фільми про прибульців із космосу та мутантів («Щось з іншого світу» (1951) Крістінана Нібі);
- фільми на демонічні теми («Дитина Розмарі» (1968) Романа Поланскі);
Різновиди та піджанри:[ред.]
Слешер — жанр для якого характерним є присутність убивці-психа, який переслідує і по черзі вбиває групу жертв підлітків.
Фільми про людожерів — присутній канібалізм, на відміну від фільмів про зомбі у яких він також присутній, канібали живі люди («Blood Feast»(1963), «Ганібал Лектор», «Людожер», «Нова Земля»).
Фільми про перевертнів — «Перевертень» (1913), «Le Loup Garou» (1935), «Лондонський перевертень», «Людина-вовк» (1941).
Ґотичні фільми — один з найвідоміших кінорежисерів, що працював у цьому піджанрі, є Фрідріх Вільгельм Мурнау, варто також виділити фільм Френсіса Форда Копполи «Дракула Брема Стокера» та фільм Вернера Герцоґа «Носферату — привид ночі».
Джерела[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ а б Є слова, що їх здавна повелося вживати тільки в однині; до них належать переважно ті, які позначають людські емоції: любов, кохання, тугу, сум, смуток тощо.[...] Виняток становить хіба що іменник страх. [...] Слово страхіття означає в українській мові «чудовисько або потвора, що наганяє страх на людей» [...]; часто це слово, надто в множині, виступає як синонім іменника жах («Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі». — І. Муратов). Тим-то й Українсько-російський словник АН УРСР наводить як відповідник до російського вислову «ужасы войны» — «страхіття війни». Процитовано: Антоненко-Давидович Б.Д. «Як ми говоримо». Видавництво "Радянський письменник", 1970 р.
- ↑ Що таке ФІЛЬМИ ЖАХІВ//УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
- ↑ Антоненко-Давидович Б.Д. «Як ми говоримо». Видавництво "Радянський письменник", 1970 р.
- ↑ http://megaslownik.pl/slownik/polsko_ukrainski/13605,horror
