HTML

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

HTML (HyperText Markup Language)

Розширення файлу:	.html, .htm
MIME тип:	text/html
Type code:	TEXT
Uniform Type Identifier:	public.html
Розробник:	World Wide Web Consortium
Тип формату:	Мова розмітки даних
Розширений з:	SGML
Розширений до:	XHTML
Стандарт(и):	W3C HTML 4.01

HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) — мова розмітки гіпертексту, яка є домінуючою мовою розмітки веб-документів. HTML є похідною мовою SGML, успадкувавши від неї тегову систему розмітки, визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.

Саме завдяки гнучкості та розширюваності, яку впроваджує HTML, її використання було вирішальним фактором успіху Всесвітньої мережі. HTML разом із CSS та Скриптингом - це три основні технології побудови веб-сторінок.^[1]

HTML впроваджує засоби для:^[1]

• Створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше.
• Отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання.
• Створення інтерактивних форм.
• Включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

[ред.] Історія розвитку HTML

У 1980 році фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

У 1989 році Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.^[2]

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Internet перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ "HTML теги" (HTML Tags).^[3][4] В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.^[5]

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (Internet Engineering Task Force (IETF)) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: "Hypertext Markup Language (HTML)" Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила Визначення Типу Документу, яке чітко зазначало граматику HTML. ^[6]

Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому, створеного для браузера NCSA Mosaic, тега додавання зображень, повністю розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах. ^[7] Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Internet-проекті Дейва Раджетта (Dave Raggett) "HTML+ (Hypertext Markup Format)", було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.

На початку 1994 року, після того, як проекти "HTML" і "HTML+" втратили свою силу, IETF створив Робочу Групу HTML (HTML Working Group). В 1995 році Робоча Група HTML завершила роботу над документом "HTML 2.0" (опублікований як "Request for Comments 1866"), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML.^[7] Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що проваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву "HTML 4.01 Recommendation". Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

[ред.] Версії

Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві в 1989 році.^[8]

• HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): Найперша версія, орієнтована лише на текст.^[9]
• HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): До тексту додаються атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
• HTML+ (листопад 1993) Заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.^[10]
• HTML 2.0 (листопад 1995): Визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «Історичний», також визнані застарілими попередні версії.
• HTML 3.0: Версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим.
• HTML 3.2 (14 січня 1997): В цій версії були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
• HTML 4.0 (18 грудня 1997): В цій версії були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також, відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
• HTML 4.01 (24 грудня 1999): Заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
• HTML 5 (Working Draft, 5. April 2008):^[11] HTML 5 має новий словник побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM
• XHTML 1.0 (26 січня 2000): Висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарта.
• XHTML 1.1 (31 травня 2001): Після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
• XHTML 2.0 (в розробці): Ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.

[ред.] Структура HTML документів

[ред.] Загальна структура

HTML Документ складається із трьох частин:

1. декларація типу документа (англ. Document type declaration, Doctype), на самому початку документа, в якій визначається тип документа (DTD), наприклад, HTML 4.01 Strict;
2. шапка HTML документа (HEAD), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відображається безпосередньо в браузері;
3. тіло HTML документа (BODY), в якому міститься основна інформація документа.

Нижче наведено приклад загальної структури HTML документа:

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN" "http://www.w3.org/TR/html4/strict.dtd">
<html>
  <head>
    <title>
      Заголовок сторінки
    </title>
 
    <!-- Можлива додаткова інформація -->
  </head>
 
  <body>
    Вміст сторінки
  </body>
</html>

[ред.] Шапка HTML документа

В шапці HTML документа (англ. HTML head) можуть використовуватись наступні елементи:

title

визначає назву сторінки, відображається в назві вікна браузера або в результатах пошукових машин.

meta

може визначати різні метадані.

base

визначає або базовий URI для документа, або базисний фрейм.

link

використовується для описання логічних зв'язків з іншими ресурсами. Найчастіше, використовується для посилання на таблицю стилів.

script

використовується для вставки текстів сценаріїв, наприклад, на мові JavaScript.

style

визначає стилі, зазвичай CSS правила.

object

встановлює зв'язок із зовнішніми даними. Браузер не може відображати об'єкти із шапки документа.

[ред.] Посилання

[ред.] Дивіться також

• XHTML
• Браузер
• Веб-сайт
• Інтернет
• Гіпертекст і гіперпосилання
• URL
• Веб-сторінка

[ред.] Ресурси інтернет

• HTML 4.01, остання чинна специфікація(англ.)
• Введення до HTML Дейва Реггета(англ.)
• Порожні елементи в SGML, HTML, XML, та XHTML(англ.)
• Список всіх допустимих елементів XHTML, використання та приклади(англ.)
• html codes Довідкова інформація по створенню діакритик, іноземних літер, та символів © ¿ á ü ç (англ.)
• HTML editor(англ.)
• Шпаргалки по HTML/CSS(англ.)

[ред.] Валідатори HTML розмітки

• Валідатор розмітки на сайті W3C(англ.)
• WDG HTML Validator(англ.)
• Validator.nu(англ.)

[ред.] Підручники

• HTML Dog(англ.)
• HTML.net(англ.)
• HTML Tree(англ.)
• Pagetutor(англ.)

[ред.] Специфікація W3C

• Стандарти HTML: 2.0, 3.2, 4.0, 4.01(англ.)