Велика синагога (Будапешт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Велика синагога (значення).
Велика синагога
47°29′45″ пн. ш. 19°03′38″ сх. д. / 47.49590000002777401° пн. ш. 19.06070000002777931° сх. д. / 47.49590000002777401; 19.06070000002777931Координати: 47°29′45″ пн. ш. 19°03′38″ сх. д. / 47.49590000002777401° пн. ш. 19.06070000002777931° сх. д. / 47.49590000002777401; 19.06070000002777931
Тип споруди синагога[1]
Розташування  Угорщина[2][1], Ержебетварошd[1]
Архітектор Людвіг Фьорстер
Початок будівництва 1859
Стиль неомавританський стиль
Належність юдаїзм і Neolog Judaismd
Адреса Dohány Streetd
Оригінальна назва угор. Dohány utcai zsinagóga
Велика синагога (Будапешт). Карта розташування: Hungary
Велика синагога (Будапешт)
Велика синагога (Будапешт) (Hungary)
Мапа
CMNS: Велика синагога у Вікісховищі

Велика синагога (угор. Nagy Zsinagóga) або Синагога на вулиці Догань (угор. Dohány utcai zsinagóga) — синагога, розташована на вулиці Догань в центрі Будапешта, Угорщина. Найбільша синагога в Європі[3][4] (вміщає 3000 осіб). Центр неологічного юдаїзму.

Історія[ред. | ред. код]

Фотографія з «Єврейської енциклопедії Брокгауза і Єфрона»

Синагога була побудована на житловій площі в 1854—1859 роках єврейською громадою Пешта за проєктами архітектора Людвіга Фьорстера[5]. Монументальна синагога має 2964 сидячі місця (1492 для чоловіків та 1472 в жіночих галереях). Це робить споруду найбільшою синагогою в Європі та однією з найбільших синагог у світі, що досі працюють. Освячення синагоги відбулося 6 вересня 1859 року.

3 лютого 1939 року угорська пронацистська партія «Стрілохрест» бомбардувала синагогу[6]. Під час нацистської окупації Угорщини (1944—1945) будівлю синагоги використовували як базу для німецького радіо та як стайню. Під час Другої світової війни синагога зазнала значних пошкоджень, особливо під час облоги Будапешта. У часи Угорської Народної Республіки пошкоджена синагога знову стала місцем молитов значно меншої єврейської громади. 1991 року почалася реставрація синагоги, фінансована державою ($5 млн) та приватними пожертвами (американські євреї Есте Лаудер та Тоні Кертіс пожертвували разом $20 млн). Її завершили 1998 року[7][8][9].

Архітектура[ред. | ред. код]

Екстер'єр[ред. | ред. код]

Головний вхід у синагогу та її вежі
Деталь орнаменту синагоги

Будівля має довжину 75 м та ширину 27 метрів[10]. Синагога побудована в мавританському стилі, проте дизайн також включає певні елементи візантійського, романського та готичного стилів. На двох восьмикутних вежах висотою 43 м поставлено цибулини. Над головним входом розміщено вітраж із рожевим склом.

Подібною до Великої синагоги є Центральна синагога на Мангеттені в Нью-Йорку[11].

Інтер'єр[ред. | ред. код]

Ковчег Арон га-Кодеш та кольорові фрески з витонченими геометричними формами — робота відомого угорського архітектора Фрідєша Фесла. Чавун з одним прольотом підтримує неф шириною 12 м. Сидіння на першому поверсі призначені для чоловіків, а у верхній галереї, яку підтримують сталеві орнаментовані стовпи, є місця для жінок. Велика синагога в Будапешті — єдина синагога, що має власне кладовище та орган.

Ференц Ліст та Каміль Сен-Санс грали на органі з п'ятьма тисячами труб, виготовленому в 1859 році[12]. 1996 року німецька компанія «Jehmlich Orgelbau Dresden GmbH» виготовила новий механічний орган із 63 голосами та чотирма мануалами[13]. 2002 року в синагозі відбувся грандіозний концерт органіста Ксавера Варнуша, на якому зібралося 7200 людей[14].

  • Інтер'єр синагоги
    Інтер'єр синагоги
  • Верхні галереї - місця для жінок
    Верхні галереї - місця для жінок
  • Розписи на стелі
    Розписи на стелі

Комплекс синагоги[ред. | ред. код]

До комплексу синагоги належать сама Велика синагога, Храм Героїв, кладовище, Меморіал та Єврейський музей, збудований на місці народження Теодора Герцля. Вулиця Догань, де розміщена синагога, має багато відсилань до подій Голокосту, оскільки на ній проходила межа Будапештського гетто[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в archINFORM — 1994.
  2. ↑ GeoNames — 2005.
  3. ↑ Kulish, Nicholas (30 грудня 2007). Out of Darkness, New Life. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 9 червня 2023.
  4. ↑ Jelena Subotić (2019). Yellow Star, Red Star: Holocaust Remembrance after Communism. Ithaca, NY & London: Cornell University Press. с. 222. ISBN 9781501742408.
  5. ↑ Förster, 1859, pp. 14-16.
  6. ↑ Tibor, 2003, p. 225.
  7. ↑ Mars, 2003.
  8. ↑ Troen, 1998, p. 135.
  9. ↑ McINTYRE, COLIN (2 квітня 1988). RELIGION : 130-Year-Old Building : Curtis Helps Restore Budapest Synagogue. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 9 червня 2023.
  10. ↑ Frojimovics et al., 1999, p. 111.
  11. ↑ Frojimovics et al., 1999, p. 108.
  12. ↑ Perlman, 1991, p. 72.
  13. ↑ Budapest Synagogue. web.archive.org. 3 червня 2015. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 9 червня 2023.
  14. ↑ Budapest Dohany street Great Synagogue - the largest synagogue in Europe. www.greatsynagogue.hu. Процитовано 9 червня 2023.
  15. ↑ Dohány utcai zsinagóga, Budapest, Budapest, VII. kerület. web.archive.org. 14 жовтня 2012. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 9 червня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ludwig Förster. Das Israelitische Verhaus in der Wiener Vorstadt Leopoldstadt // Allgemeine Bauzeitung. — Vienna, 1859.
  • Frojimovics Kinga, Komoróczy Géza, Pusztai Viktória, Strbik Andrea. Jewish Budapest : Memories, rites, history. — Budapest : Central European University Press, 1999. — ISBN 963-9116-37-8.
  • Troen Selwyn Ilan. Jewish centers & peripheries : Europe between America and Israel fifty years after World War II. — New Brunswick : Transaction Publishers, 1998. — ISBN 1-56000-373-1.
  • Discussing Hitler : Advisers of U.S. Diplomacy in Central Europe : 1934-1941. — Budapest : Central European University Press, 2003. — ISBN 963-9241-56-3.
  • Perlman Robert. Bridging three worlds : Hungarian-Jewish Americans, 1848-1914. — Amherst : University of Massachusetts Press, 1991. — ISBN 0-87023-468-4.
  • Kalmar Ivan Davidson. Moorish Style: Orientalism, the Jews, and Synagogue Architecture // Jewish Social Studies. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 68–100. — DOI:10.2979/JSS.2001.7.3.68.
  • Rosen Ilana. Hungarian Jewish Women Survivors Remember the Holocaust. — Dallas : University Press of America, 2004. — ISBN 0-7618-2704-8.
  • Mars Leonard. Coming Out: Jewish Identity in Contemporary Hungary // Acta Ethnographica Hungarica. — 2003. — Т. 48, № 1–2. — С. 35–48. — DOI:10.1556/AEthn.48.2003.1-2.4.
Пам'ятки Будапешта
Райони, квартали
Вулиці, площі
Громадські споруди
Музеї, пам'ятники
Угорський національний музей • Угорська національна галерея • Музей образотворчих мистецтв • Залізничний музей • Музей історії Будапешта • Музей прикладного мистецтва • Етнографічний музей • Музей Людвіга • Музей Кішцеллі • Музей Голокосту • Музей пошти • Музей терору • Будинок-музей Ференца Ліста • Будинок-музей Золтана Кодаї • Музей мистецтва Далекого Сходу • Дім терору • Взуття на річці Дунай • Статуя Свободи • Камінь нульового кілометра
Храми і монастирі
Парки, меморіали,
кладовища
Кафе, ресторани
Транспорт
Мости
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велика_синагога_(Будапешт)&oldid=40627003