Каміль Сен-Санс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Saintsaens.jpg

Шарль Каміль Сен-Санс (фр. Charles Camille Saint-Saëns; 9 жовтня 1835, Париж — 16 грудня 1921, Алжир) — французький композитор, органіст і піаніст, музичний критик і суспільний діяч. Член Інституту Франції (1881), почесний доктор Кембриджського університету (1893), почесний член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909).

Зміст

Біографічні відомості [ред.]

З 1848 навчався в Паризькій консерваторії у Ф. Бенуа (орган), Ф. Галеві (композиція). Працював органістом у соборах Парижа (1853-77), викладав гру на фортепіано в школі Л. Нідермейера (1861-65, серед його учнів — Г. Форі, А. Мессаже). Один з із Національного музичного товариства (1871). Багато гастролював як піаніст і диригент, виконуючи переважно власні твори, зокрема у 1875 та 1887 роках — в Російській імперії.

К.Сен-Санс — автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, 3-х симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів. Також Сен-Санс залишив значну музикознавчу спадщину. Серед значних робіт — «Гармонія й мелодія» (1885), «Портрети й спогади» (1899). За редакцією Сен-Санса опубліковане Повне зібрання творів Ф. Рамо, ряд опер К. В. Глюка й ін.

Список творів [ред.]

Опери [ред.]

  • «Жовта принцеса» (1872), op. 30;
  • «Срібний дзвіночок» (1877, друга редакція — 1913);
  • «Самсон і Даліла» (1877), op. 47;
  • «Етьєн Марсель» (1879);
  • «Генріх VIII» (1883);
  • «Прозерпіна» (1887);
  • «Асканіо» (1890);
  • «Фрінея» (1893);
  • «Фредегонда» (1895; закінчив і оркестрував Ернест Гіро);
  • «Варвари» (1901);
  • «Олена» (1904; одноактна);
  • «Предок» (1906);
  • «Деяніра» (1911).

Вокально-симфонічні та хорові твори [ред.]

  • Меса для чотирьох солістів, хору, органу та оркестру, op. 4;
  • «Сцени Горація», op. 10;
  • Різдвяна ораторія, op. 12;
  • «Персидская ніч» для солістів, хору і оркестру, op. 26-біс;
  • 18-й псалом, op. 42;
  • Ораторія «Потоп» op. 45;
  • Реквієм, op. 54;
  • «Ліра і арфа» (за поемою Віктора Гюго) для солістів, хору і оркестру, op. 57 (1879);
  • «Нічний спокій» для хору, op. 68 № 1;
  • «Ніч» для сопрано, жіночого хору і оркестру, op. 114;
  • Кантата «Небесний вогонь» (текст Армана Сильвестра) для сопрано, хору, оркестру, органа і читця, op. 115;
  • «Лола». Драматичні сцени для солістів та оркестру за поемою Стефана Бордеза, op. 116: Прелюдія, Мрія, Соловей, Танго, Висновок;
  • «Кроки в алеї» для хору, op. 141 № 1;
  • Ave Maria для хору та органу, op. 145;
  • Ораторія «Земля обітована» (1913).

Твори для оркестру [ред.]

  • Симфонія № 1 Es-dur, op. 2;
  • Симфонія № 2 a-moll, op. 55;
  • Симфонія № 3 c-moll (з органом), ор. 78 (1886);
Симфонічні поеми
  • «Прядка Омфали», ор. 31 (1869);
  • «Фаетон», ор. 39;
  • «Танець смерті» («Danse macabre»), ор. 40;
  • «Юність Геракла», ор. 50;
  • «Віра», три симфонічні картини, ор. 130;
  • Перша і Третя рапсодії на теми бретонських народних пісень, ор. 7-біс
  • Музика до вистави «Андромаха» (1903)
  • Музика до кінофільму «Вбивство герцога Гіза», ор. 128 (1908)
Концерти
  • П'ять концертів для фортепіано з оркестром
  • Три концерти для скрипки з оркестром
  • Два концерти для віолончелі з оркестром
Інші твори для соло інструментів та оркестру
  • Овернська рапсодія для фортепіано з оркестром, ор. 73 (1884);
  • Вальс-каприс для фортепіано з оркестром «Весільний пиріг», ор. 76;
  • Фантазія «Африка» для фортепіано з оркестром, ор. 89;
  • Інтродукція та Рондо каприччиозо для скрипки з оркестром, ор. 28;
  • Концертна п'єса для скрипки з оркестром, ор. 67;
  • Хаванез для скрипки з оркестром, ор. 83;
  • Андалузький каприс для скрипки з оркестром, ор. 122;
  • Сюїта для віолончелі та оркестру, ор. 16-біс;
  • Алегро апасіонат для віолончелі з оркестром, ор. 43;
  • «Муза і Поет» для скрипки і віолончелі з оркестром, ор. 132;
  • Романс для флейти з оркестром, ор. 37;
  • «Оделетта» для флейти з оркестром, ор. 162;
  • Тарантела для флейти і кларнета з оркестром, ор. 6;
  • Концертштюк для валторни з оркестром f-moll, ор. 94;
  • Концертна п'єса для арфи з оркестром, ор. 154;

Камерні твори [ред.]

  • Два фортепіанних тріо
  • Два струнних квартети
  • Фортепіанний квартет
  • Фортепіанний квінет
  • Каприс на теми датських і російських пісень для флейти, гобоя, кларнета і фортепіано, ор. 79;
  • Септет для труби, струнного квінтету та фортепіано, ор. 65;
  • Дві сонати для скрипки і фортепіано
  • Колискова для скрипки і фортепіано, ор. 38;
  • Триптих для скрипки і фортепіано, ор. 136;
  • Дві елегії для скрипки і фортепіано, ор. 143 і ор. 160;
  • «Арія годинника із маятником» для скрипки і фортепіано;
  • Фантазія для скрипки та арфи, ор. 124;
  • Дві сонати для віолончелі та фортепіано
  • Сюїта для віолончелі та фортепіано, ор. 16 (існує і в оркестровій версії);
  • Алегро апасіонат для віолончелі та фортепіано, ор. 43 (існує і в оркестровій версії);
  • Романс для віолончелі та фортепіано, ор. 51;
  • Сафіческая пісня для віолончелі та фортепіано, ор. 91;
  • Численні твори для фортепіано соло

Етюд Для фортепіано Op.135–4 Molto allegro

  • Твори для органу

Вокальні твори [ред.]

  • Пісні та романси на вірші французьких авторів

Літературні твори [ред.]

  • «Гармонія й мелодія» (1885),
  • «Портрети і спогади» (1900),
  • «Витівки» (1913),
  • «Германофілія» (1916).

Мультимедія [ред.]

Література [ред.]

  • Роллан Р., К. Сен-Санс, в его кн.: Музыканты наших дней, Собр. соч., т. 16, Л., 1935; Кремлев Ю., К. Сен-Санс, М., 1970; Harding J., Saint-Saëns and his circle, L., [1965].
  • Schonberg, Harold C. (1997). The Lives of the Great Composers. W. W. Norton & Company. ISBN 0-393-03857-2. 
  • Michael Stegemann: Camille Saint-Saëns and the French Solo Concerto from 1850 to 1920. Portland OR: Amadeus Press, 1991. ISBN 0-931340-35-7
  • Saint-Saëns, Camille by Hugh Macdonald, in 'The New Grove Dictionary of Opera', ed. Stanley Sadie (London, 1992) ISBN 0-333-73432-7

Посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каміль_Сен-Санс&oldid=12629692