Висиджування яєць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самиця крижня на яйцях

Висиджування, насиджування яєць — процес, за допомогою якого птахи забезпечують розвиток ембріону в яйці, перш за все за рахунок підтримки постійної температури, необхідної для розвитку, протягом належного періоду часу[1], різновид інкубації, що залучає активну участь птаха. Більшість птахів мають інстинкт насиджування, хоча у випадку домашньої птиці, що вирощується заради яєць, цей інстинкт часто усунений за допомогою штучної селекції з метою збільшення продуктивності[1]. Натомість, в сільському господарстві інкубація часто проводиться штучно, за допомогою інкубатору.

У більшості видів постійна температура забезпечується за рахунок гомойотермії, тобто здатності підтримувати постійну температуру тіла, хоча деякі птахи, наприклад великоноги, закопують яйця у рослинний матеріал, що перегниває, а ракова сивка удень використовує тепло сонця[2]. Намакський рябок, що мешкає в Південній Африці, навпаки, змушений охолоджувати яйця, стоячи над ними та прикриваючи їх крилами для створення тіні. Також для інкубації яєць важлива вологість, занадто сухі яйця втрачають істотну частину води через випаровування, що робить розвиток пташеня неможливим. Зазвичай будь-яке яйце, проте, втрачає деяку кількість води, через що воно стає світлішим під час висиджування.

У насиджуючого птаха на череві випадають пір'я та пух та утворюється насідна пляма.

У птахів, що висиджують свої яйця, розподіл обов'язків між батьками може здійснюватися дуже по-різному. Найчастіше самиця або повністю висиджує яйця, як це відбувається у коскороба та індійського чекана, або більшу частину часу, як у сокола. У деяких видів, таких як американський журавель, обидва батьки висиджують почергово приблизно рівні проміжки часу. В інших, таких як казуари, яйця висиджує тільки самець. Самець гірської сивки висиджує першу кладку, але якщо самиця відкладе другу, вона висіджує її сама. У гоацинів молоді птахи, переважно самці, допомогають батькам висиджувати яйця.

Інкубаційний період може тривати від 11 днів у маленьких горобцеподібних, чорнодзьобої і жовтодзьобої зозуль до 85 днів у мандрівного альбатроса і бурого ківі, хоча у останніх видів інкубація може перериватися. Найдовший ж безперервний інкубаційний період становить 64-67 днів у імператорського пінгвіна. Висиджування може бути дуже виснажливим процесом для батьків, так, дорослі альбатроси втрачають до 83 г жиру на день[3].

Деякі види починають висиджування з першого відкладеного яйця, в результаті чого пташенята вилуплюються почергово та мають різні вік та розміри. У таких птахів молодше пташеня гине частіше у разі нестачі їжі. Інші починають висиджутвати всю кладку разом, в такому випадку пташенята вилуплюються одночасно.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Ekarius, Carol (2007). Storey's Illustrated Guide to Poultry Breeds. 210 MAS MoCA Way, North Adams MA 01247: Storey Publishing. ISBN 978-1-58017-667-5. 
  2. De Marchi, G., Chiozzi, G., Fasola, M. 2008 Solar incubation cuts down parental care in a burrow nesting tropical shorebird, the crab plover Dromas ardeola. Journal of Avian Biology 39 (5):484-486
  3. Warham, J. (1990) The Petrels — Their Ecology and Breeding Systems London:Academic Press.