Вілла Корнаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


вілла
Вілла Корнаро (Пьйомбіно Дезе)
Villa Cornaro
Вілла родини Корнаро
Вілла родини Корнаро
Країна Італія,
Архітектурний стиль Відродження, бароко
Автор проекту Андреа Палладіо
Засновник венеціанські аристократи Корнаро
Перша згадка 1553 р.
Дата заснування 1553 р.
Будівництво 15531588 роки
Основні дати:
Будівлі:
палац родини Корнаро, сад, службові приміщення
Статус Культурне надбання Італії, світова спадщина ЮНЕСКО
Стан добрий

Вілла Корнаро( італ. Villa Cornaro) — заміська садиба венеціанської родини Корнаро в місцині Пьйомбіно Дезе, провінція Падуя.


В 16 столітті[ред.ред. код]

Вілла Корнаро, план першого поверху, фіксація 1781 року.

Вілла Корнаро була вибудована майже в той же період, що і вілла родини Пізані в Монтаньяна. Джорджо Корнаро придбав ділянку землі в Пьйомбіно Дезе неподалік від Падуї. Садиба вже була обладнана до березня 1553 року, а в квітні 1554 року був вибудований перший поверх житлового помешкання. Проект створив архітектор Андреа Палладіо.

Віллу розбудовували частинами. Два інші будівельні сезони у 1569 та 1688 роках відбулися за участі учня і спадкоємця Палладіо — Вінченцо Скамоцці. Ймовірно, він же був ініціатором запрошення на роботу на віллі венеціанського архітектора і скульптора Камілло Маріні.

Вілла вибудована абсолютно симетрично. Всі зали споруди облямовують центральну залу першого поверху з чотирма колонами. Дві симетричні сходові клітки ведуть на другий поверх, приміщення якого були первісно відведені для представників родини Корнаро. Бічні крила прибудовані Вінченцо Скамоцці. Споруда має головну вісь і два парадні фасади, прикрашені лоджиями. Віддалено вони нагадують цернтральні лоджиї венеціанських палаццо, але вирішені в стилістиці палладіанської архітектрури (Падаццо Кьєрікаті, Віченца ).

Вілла не має зелельної ділянки чи сільськогосподарських угідь. Вона має лише представницьку функцію.

Історичні інтер'єри[ред.ред. код]

Довгий час кімнати вілли не мали художнього декору. Окрасою приміщення першого поверху була лише підлога з червоної цегли. Лише 1588 року були виконані якісь ліплені оздоби. Новий період декорування закінчили лише 1716 року. Створили близько 160 невеликих декоративних фресок (художник Маттіа Бортолоні), ліплені рами з путті і квітами — роботи Бартоло Кабіянка.

В 19 і 20 ст.[ред.ред. код]

Більш ніж 250 років вілла належала представникам родини Корнаро. Деякий час стояла пусткою. 1989 року її придбала родина Гейбл зі Сполучених Штатів. 1996 року споруда вілли визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sally und Carl I. Gable: Palladian Days: Finding a New Life in a Venetian Country House. New York: Anchor books.
  • Luca Trevisan: Palladio Villen. München 2012. S. 123. ISBN 978-3-421-03898-2
  • Christoph Ulmer: Andrea Palladio. Udine 2011, S. 216. ISBN 978-88-7057-215-5

Див. також[ред.ред. код]