1588

1588 в інших календарях

Григоріанський	1588 MDLXXXVIII
Римський Ab urbe condita	2341
Вірменський	1037 ԹՎ ՌԼԷ
Китайський	4284 – 4285 丁亥 – 戊子
Ефіопський	1580 – 1581
Єврейський	5348 – 5349
Індійські
- Вікрам Самват	1643 – 1644
- Шака самват	1510 – 1511
- Калі Юґа	4689 – 4690
Перський	966 – 967
Рунічний	1838
Французький	-204 – -203
Ісламський	996 – 997

Події

• 19 травня — Іспанська флотилія, відома під назвою Непереможна Армада, відправилась з Ліссабону на завоювання Англії.
• 29 липня — Біля французького узбережжя англійський флот під командуванням лорда Чарльза Говарда і сера Френсіса Дрейка завдав поразки іспанській Непереможній Армаді.
• 8 серпня — Англійський флот на чолі з лордом Говардом Еффінгемом розбив залишки Непереможної Армади

Східна Європа

• Третій Литовський статут :

Розделъ первый. "О персоне нашой г[о]с[по]д[а]рьской".

Артыкулъ 1. Вси обыватели Великого князства Литовского тым одным правом писанымъ и от насъ даным сужоны быти мают.
Артыкулъ 2. Мы, г[о]с[по]д[а]ръ, шлюбуемъ никого не карати на заочное поведанье, хотя бы дотыкалося маестату нашого г[о]с[по]д[а]ръского ображен[ь]я або здрады речы посполитое. А хто бы тежъ на кого што несправедливе в тыхъ речах велъ около ображенья маестату нашого г[о]с[по]д[а]ръского або здрады речы посполитое, а не довелъ, тымъ самъ каранъ быти маеть.
Артыкулъ 3. Ображенье маестату нашого г[о]с[по]д[а]ръского в чомъ се розумети маеть и яко за то карати.
Артыкулъ 4. О ображен[ь]е маестату нашого г[о]с[по]д[а]ръского, ижъ кождый обвиненый справоватися винен. И о томъ, хто перестережеть и гдѣ таковых судити. Такъже о словномъ мовен[ь]ю або писан[ь]ю о г[о]с[по]д[а]ру.
Артыкулъ 5. О доводе ображен[ь]я маестату нашого господаръского.
Артыкулъ 6. Хто бы колвекъ с паньства нашого до зѣмли неприятельское утеклъ.
Артыкулъ 7. Естли бы отец от детей утеклъ до зѣмли неприятелское, такъже и которые близские, и о томъ, хто бы такого поймалъ або забилъ.
Артыкулъ 8. Если бы здрадца кому именье заставилъ або продалъ перъвей, нижли зъ земли утеклъ.
Артыкулъ 9. О спокойномъ и учстивомъ захованью при дворе нашомъ г[о]с[по]д[а]ръскомъ.
Артыкулъ 10. О погамованью хоженья и стрелянья непотребного з ручниц и з луковъ при дворе нашомъ г[о]с[по]д[а]ръскомъ и при кождомъ вряде нашомъ судовомъ.
Артыкулъ 11. Хто бы напротивку выроку нашому мовилъ.
Артыкулъ 12. Хто бы зъ пригоды до земъли суседъ наших утеклъ, и о даванью такимъ кглейту.
Артыкулъ 13. О зкгвалътованье и зламанье кглейту.
Артыкулъ 14. О мандатехъ, в которых речах мають быть с канъцлярии нашое даваны.
Артыкулъ 15. О позыванье шляхты о забранье безправное именей, кгрунътовъ наших г[о]с[по]д[а]ръскихъ.
Артыкулъ 16. Хто бы листы або печати наши и врядовые фальшовалъ, чимъ маеть быти каранъ.
Артыкулъ 17. О фальшованью монеты, о мынъцахъ и о золотарохъ.
Артыкулъ 18. Не маеть нихто ни за кого теръпети, только кождый самъ за себе.
Артыкулъ 19. Хто бы много за мало упросилъ або безь данины побралъ.
Артыкулъ 20. О речъ земленую межи именьями нашими князьскими, паньскими и шляхетъскими мы, г[о]с[по]д[а]ръ, однымъ тымъ правомъ судити ся маемъ.
Артыкулъ 21. О листех заповедныхъ, ижъ не мають быти с канъцляреи нашое выдаваны.
Артыкулъ 22. О врядникох дворъныхъ, воеводахъ, старостахъ украинъныхъ и людяхъ служебныхъ, же се с права вымовляти не мають.
Артыкулъ 23. Листы отвороные кождому мають ворочаны быти.
Артыкулъ 24. О збитью, зельживости албо и забитью посланца нашого г[о]с[по]д[а]ръского албо и возного при власныхъ листехъ нашихъ г[о]с[по]д[а]ръскихъ.
Артыкулъ 25. О листы заручные.
Артыкулъ 26. О отъповедникохъ неоселыхъ.
Артыкулъ 27. О листехъ железныхъ, кому мають быть даваны.
Артыкулъ 28. Кому бы шло о честь, яко боръздо справедливость учинена быти маеть.
Артыкулъ 29. О мытахъ новых и о вольности засаженья местечокъ, и о будованью мостов або гробель въ именьяхъ шляхетских.
Артыкулъ 30. О небранью мыта от шляхты и подводъ ихъ.
Артыкулъ 31. О прочищенью рекъ порътовыхъ..
Артыкулъ 32. Хто бы подъ кимъ што упросилъ, а тому наперодъ дано.
Артыкулъ 33. Хто бы на што листы упросилъ, а того в деръжанью не былъ, и о екъспэкътативахъ.
Артыкулъ 34. О недаванью двохъ достоеньствъ або врядовъ одной особе.
Артыкулъ 35. Абы се в дворехъ нашихъ, г[о]с[по]д[а]ръскихъ, не становилъ нихто.
Розделъ вторый. "О обороне земъской".
Артыкулъ 1. О повинъности, яко вси обыватели тутошнего паньства служъбу земъскую служити мають.
Артыкулъ 2. О постановенью и обороне земъской.
Артыкулъ 3. О невызволенье з войны листы нашими и тежъ - кого вызволяти вольно.
Артыкулъ 4. О именья заставные, хто з нихъ службу земъскую служити маеть.
Артыкулъ 5. О хоружихъ земъскомъ, дворномъ и поветовыхъ.
Артыкулъ 6. О зъбиранью и тягненью шляхъты на войну.
Артыкулъ 7. Вся шляхта поветовая повинъни становитисе подъ хоруговъю.
Артыкулъ 8. О шляхте, которые в розъныхъ поветехъ именья мають.
Артыкулъ 9. О духовъныхъ, яко мають служъбу земъскую служити.
Артыкулъ 10. Абы се по шыхованью з войска не роз[ъ]ежъдчали и о станехъ.
Артыкулъ 11. Которые для немоцы своее на войну ехати не могуть.
Артыкулъ 12. О сынехъ и о заступованье войны одинъ за другого.
Артыкулъ 13. Хто бы замешкалъ на рокъ до войска прыехати.
Артыкулъ 14. Хто бы з битвы утекъ.
Артыкулъ 15. Которые на войне коней, зброй и броней своихъ кому позычають.
Артыкулъ 16. По чому от попису брати.
Артыкулъ 17. О хоружихъ, абы земянъ дома не осаживали и не отпущали.
Артыкулъ 18. О наезды на домы и на гумна шляхетъские.
Артыкулъ 19. О жывности на войне, кому бы не доставало.
Артыкулъ 20. О бранье вижа на жывность отъ гетъмановъ и што ему давати.
Артыкулъ 21. О кгвалътъ або о находъ военъный в обозе.
Артыкулъ 22. О людехъ пенежъных, яко мають з ыменей своих служъбу земъскую служити.
Артыкулъ 23. О приймован[ь]ю людей служебныхъ прибылыхъ, и яко се они в тягненью заховатисе мають.
Артыкулъ 24. О неданье пенезей на роты станомъ, нижей описанымъ.
Артыкулъ 25. О блюдяги на войне.
Артыкулъ 26. Яко войне повинъные далеко у войску от гетмана становитися мають.
Артыкулъ 27. О завъстегненью бранья живности черезъ людей свовольныхъ.