Вілпатту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний парк Вілпатту
Дорога в парку
Дорога в парку
Дорога в парку
8°25′59″ пн. ш. 80°00′00″ сх. д. / 8.43333000002777666° пн. ш. 80.000000000028° сх. д. / 8.43333000002777666; 80.000000000028Координати: 8°25′59″ пн. ш. 80°00′00″ сх. д. / 8.43333000002777666° пн. ш. 80.000000000028° сх. д. / 8.43333000002777666; 80.000000000028
Країна  Шрі-Ланка
Розташування Північно-Західна провінція
Північно-Центральна провінція
Найближче місто Маннар
Площа 1 317 км²
Засновано 1905 (заповідник),
1938 (національний парк)
Вілпатту. Карта розташування: Шрі-Ланка
Вілпатту
Вілпатту (Шрі-Ланка)
Мапа

CMNS: Вілпатту у Вікісховищі

Національний парк Вілпатту(синг. විල්පත්තු ජාතික උද්‍යානය, там. வில்பத்து தேசிய வனம், англ. Wilpattu National Park) — природоохоронна територія міжнародного значення на території Північно-Західної та Північно-Центральної провінції Шрі-Ланки. Вілпатту є найбільшим і одним з найстаріших національних парків у Шрі-Ланці. Всесвітньо відомий своїми леопардами (Panthera pardus kotiya). 2 лютого 2013 року національний парк включений до Переліку об'єктів міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції (об'єкт № 2095)[1].

Історія[ред. | ред. код]

У «Махавамсі» написано, що 543 року до н. е. принц Віджая висадився в Тамбапанні (мис Кудрімалай), одружився з Кувені й заснував сингальську націю. 1905 року цей район був оголошений заповідником, а 1938 року отримав статус національного парку.

Опис[ред. | ред. код]

Національний парк розташований на північно-західному узбережжі рівнинної, сухої зони острова, за 30 км на захід від Анурадхапури і за 26 км на північ від Путталама (приблизно за 180 км на північ від Коломбо). Його площа становить 1 317 км² (131 693 га), висота над рівнем моря — від 0 до 152 метрів.

Унікальною особливістю цього національного парку є наявність майже 60-ті природних озер (Willu), які розкидані по всій території парку.

З грудня 1988 року по 16 березня 2003 року парк був закритий через громадянську війну, а потім був знову відкритий для відвідувачів. Доступ відвідувачів обмежений приблизно 25% території парку, решта парку заросла густим лісом і чагарниками. Річна кількість опадів становить близько 1000 мм, а річна температура становить близько 27,2 °C. Найкращим часом для відвідування є період з лютого по жовтень, хоча ряд груп екотуристів відвідують парк цілий рік.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

У національному парку представлена літоральна рослинність (у тому числі Distichlis spicata) та рослинність мусонних лісів (у тому числі такі види, як Manilkara hexandray, Chloroxylon swietenia, Vitex altissima, Drypetes sepiaria, Diospyros ebenum і Alseodaphne semecapriflolia).

У національному парку Вілпатту був виявлений 31 вид ссавців, з них під загрозою вимирання: слон цейлонський, ланкійський ведмідь-губач (Melursus ursinus inornatus), ланкійський леопард і водяний буйвіл. Також у парку мешкають ланкійські замбари (Rusa unicolor unicolor), аксиси цейлонські (Axis axis ceylonensis), мангусти та інші тварини.

Птахи[ред. | ред. код]

У національному парку можна знайти Microcarbo niger, Gallus lafayetii, лелеку-тантала індійського разом з багатьма видами сов, крячків, чайок, орлів. У Вілпатту також можна побачити таких птахів водно-болотних угідь, як чирянка велика, шилохвіст, Dendrocygna javanica, косар, ібіс сивоперий, велика біла чапля, чапля єгипетська і чапля руда.

Рептилії[ред. | ред. код]

Найбільш поширеними рептиліями в парку є бенгальський варан, болотяний крокодил, індійська кобра, птиас звичайний, пітон тигровий, чорна черепаха індійська і лопатева черепаха плямиста.

Галерея[ред. | ред. код]

Фотографії тварин, зроблені в національному парку.

Птахи[ред. | ред. код]

Рептилії[ред. | ред. код]

Наземні тварини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wilpattu Ramsar Wetland Cluster. Ramsar Sites Information Service. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]