Вільний добуток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії груп вільним добутком груп називається нова група, що породжується елементами своїх множників і містить їх, як свої підгрупи. Операція вільного добутку груп має важливе значення у комбінаторній теорії груп і алгебричній топології.

Означення[ред. | ред. код]

Вільним добутком множини груп , називається група , породжена елементами груп .

Кожен елемент вільного добутку , що не дорівнює одиниці єдиним чином можна записати у вигляді нескоротного слова , де кожен елемент є неодиничним елементом деякої групи і два сусідні елементи в слові належать різним групам. Добутком при цьому є слово, що отримується внаслідок конкатенації двох слів і подальшого зведення. Зведення полягає в тому, що якщо в слові зустрічаються підряд два елемента, що належать одній групі то вони заміняються своїм добутком у групі якій вони належать. Якщо добутком є одиничний елемент то його треба вилучити. Одиницею в групі можна вважати пусту стрічку.

Для позначення вільного добутку використовується знак , наприклад або для скінченної множини .

Нехай - групи. Розгляньмо множину , яка складається з ланцюжків (слів) вигляду де Розгляньмо відношення еквівалентності, породжене співвідношеннями

якщо та

якщо Іншими словами, у кожному слові усі комбінації виду можна замінити на a на Множина класів еквівалентності позначається Слова можна множити:

Такий добуток є асоціативним. Таким чином,

відповідно, - це група. Група є вільним добутком (амальгамою, або кодобутком) груп

Нехай тепер складається із слів вигляду складених з букв . Відношення еквівалентності, породжене даними відношеннями

якщо (можна викинути із слова букву якщо ), та

якщо (можна згрупувати послідовно розташовані букви у якщо вони обидві належать одній і тій самій групі ).

Добуток на зворотний елемент у

визначаються тими самими формулами, що й для . [1]


За допомогою задання груп[ред. | ред. код]

Конструкція вільного добутку є важливою у вивченні груп, заданих множиною породжуючих елементів і визначальних співвідношень. У цих термінах вільний добуток може бути визначений в такий спосіб.

Нехай кожна група задана множинами породжуючих елементів і визначальних співвідношень Нехай також

Тоді вільний добуток цих груп може бути заданий як тобто множинами породжуючих елементів і визначальних співвідношень є об'єднанням відповідних множин добутків.

Приклади[ред. | ред. код]

Якщо G є циклічною групою порядку 4,

і H є циклічною групою порядку 5

Тоді група GH є нескінченною групою заданою як

Оскільки у вільній групі немає визначальних співвідношень, то вільний добуток довільної множини вільних груп теж є вільною групою. Зокрема,

де Fn позначає вільну групу з n породжуючими елементами.

Модулярна група є ізоморфною вільному добутку двох циклічних груп:

Вільний добуток є ізоморфним нескінченній групі діедра .

Властивості[ред. | ред. код]

  • Будь-яка сім'я гомоморфізмів груп в будь-яку групу однозначно продовжується до гомоморфізму для якого де позначає вкладення підгрупи в групу . Дана властивість є універсальною: якщо для деякої групи і множини її підгруп виконується дана властивість, то група є вільним добутком множини груп .
  • Будь-яка підгрупа вільного добутку сама розкладається у вільний добуток своїх підгруп, з яких деякі є нескінченними циклічними, а кожна з інших є спряженою з деякою підгрупою якої-небудь групи , що входить у вільний розклад групи . Дане твердження називається теоремою Куроша.

Вільний добуток з амальгамацією[ред. | ред. код]

Вільний добуток з амальгамацією є узагальненням вільного добутку. Нехай G і H групи і

позначають гомоморфізми з деякої групи F. Вільний добуток з амальгамацією задається в той же спосіб, що і GH проте до множини визначальних співвідношень додаються також співвідношення виду

для кожного елемента f групи F.

Аналогічно можна ввести добуток з амальгамацією для довільної множини добутків.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вербицкий Михаил Сергеевич - Начальный курс топологии в листочках: задачи и теоремы, сторінки 321-322.