Ігнашкін Гаврило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаврило Іванович Ігнашкін
рос. Гавриил Иванович Игнашкин
Народження 10 (23) лютого 1917(1917-02-23)
Кутьма
Смерть 26 січня 2005(2005-01-26) (87 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ штурмова авіація
Роки служби 19361963
Партія КПРС
Звання  Підполковник авіації
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Гаврило Іванович Ігнашкін (рос. Гавриил Иванович Игнашкин; 10 (23) лютого 1917(19170223), Кутьма — 26 січня 2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 (23 лютого) 1917 року в селі Кутьмі (тепер Болховського району Орловської області) в сім'ї селянина. Росіянин. У 1936 році закінчив середню школу в місті Краснодарі.

У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Сталінградську військово-авіаційну школу пілотів. Служив в авіаційних частинах Київського військового округу. Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Бойову діяльність розпочав у складі 245-го штурмового авіаційного полку. 28 серпня 1941 року під час виконання бойового завдання по розгрому мотомехчастих противника був важко поранений. По січень 1942 року перебував у госпіталі на лікуванні.

У липні і серпні 1942 року, діючи на Сталінградському фронті, лейтенант Ігнашкін 121 раз водив групи в складі 5—6 літаків на штурмовку танкових угруповань противника в районі населених пунктів Калач і Котельниково. В результаті успішних атак було знищено до 30 ворожих танків. До серпня 1942 року здійснив 93 бойових вильоти на штурмовку оборонних рубежів, скупчення живої сили й бойової техніки противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство Гаврилу Івановичу Ігнашкіну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 764).

У 1947 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. У 1963 році підполковник Г. І. Ігнашкін звільнився в запас. Жив у Києві. Помер 26 січня 2005 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987;
  • Сталинградская битва. Хроника, факты, люди.: 2 кн. — Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2002.