Гараманти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гараманти на політичній мапі Східної півкулі близько 1 р. н. е. Гарамантида знаходилася на південь від Римської Африки.

Гараманти (грец. Γαράμαντες, звідти до лат. Garamantes) — античний народ, який жив в VI ст. до н. е. — VIII ст. н. е. на території північної Сахари та південному узбережжі Середземного моря на території сучасної Лівії та деяких сусідніх держав. Держава гарамантів на теренах нинішнього Феццану в I тис. до н.е. мала значний вплив у регіоні, згадується в багатьох античних джерелах.

Гараманти були автохнонним населенням Феццану, вважається, що вони були прямими нащадками скотарів неолітичної Сахари.[1]

Гараманти вже в середині I тис. до н.е. займалися землеробством, оазисним садівництвом, розводили худобу та коней, вели торгівлю. [1] Найбільші міста — Гарама та Гіра.[2] Певний час велася торгівля з карфагенянами.[3]

Історичні згадки[ред.ред. код]

Гараманти по собі залишили безліч пам'ятників культури — наскельні малюнки, руїни фортець, могильники.[4] Гарамантів згадує Геродот бл. 500 р. до н. е. у своїй «Історії» як «вельми чисельне плем'я».[5] Наскельні малюнки свідчать про європеоїдну зовнішність гарамантів, це дозволяє припустити їх зв'язок із «народами моря», насамперед пеласгами, які вторгалися в Північну Африку, зокрема в Лівію наприкінці II тис. до н. е.[6] Нащадками гарамантів вважають себе сучасні туареги, які використовують їх писемність, давньолівійське письмо, хоча мова власне гарамантів невідома, а їх нечисленні писемні артефакти ще не розшифровані.[4]

Гарамантида[ред.ред. код]

В середині I тис. до н. е. держава гарамантів була однією з найбільших та наймогутніших на півночі Африки. Гараманти знали технологію колісниць, які запрягали четвериком. На них вони здійснювали напади на сусідні держави та народності, зокрема негроїдне населення на південь від Гарамантиди.[1]

В 21 р. до н. е. римський полководець, тодішній проконсул римської Африки, Луцій Корелій Бальб захопив 15 міст Гарамантиди, включаючи столицю — місто Гарама.[6] Як згадка римських завоювань, залишилася мозаїка на підлозі римської вілли біля Лептіс-Магни, де зображені полонені гараманти.

Збереглися згадки про участь гарамантів у антиримському північноафриканському повстанні Такфарината та нападі на місто Лептіс.[6]

Після падіння Римської імперії, гараманти повернули собі незалежність, хоча вже не змогли відновити колишню могутність. Остаточно Гарамантида припинила своє існування в VII ст. внаслідок арабської навали. Нині нащадками гарамантів вважають себе туареги — берберський народ центральної Сахари, який використовує гараманський алфавіт.[4]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]