Георг I (король Греції)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георг І
Вільгельм Георг
George of Greece 1905.jpg
2-й король
Початок правління: 1863
Кінець правління: 1913
Коронація: 1863
Інші титули: принц Данський
Попередник: Оттон І
Наступник: Костянтин І
Дата народження: 24 грудня 1845(1845-12-24)
Місце народження: Копенгаген
Дата смерті: 18 березня 1913(1913-03-18) (67 років)
Місце смерті: Салоніки
Дружина: велика княжна Ольга Костянтинівна
Династія: Глюксбурги
Батько: Крістіан IX

Георг І (грец. Γεώργιος Α΄, повне імя' — Вільгельм Георг; 24 грудня 1845, Копенгаген18 березня 1913, Салоніки) — другий король незалежної Греції з династії Глюксбургів, правив у період 1863—1913 рр. Другий син короля Данії Крістіана IX.

Правління[ред.ред. код]

Вільгельм Георг прийняв запропоновану йому грецькими Національними зборами корону у 1863 р., після того, як представники трьох великих держав (Росії, Франції та Великобританії) у Лондонському трактаті виявили на це згоду. Він прибув до Пірея 30 жовтня 1863 р. і наступного дня був проголошений королем.

Однією з умов прийому грецької корони він поставив приєднання до грецького королівства Іонічних островів, на що Англія, під протекторатом якої перебувала ці острови, погодилася.

Хоча король під час повстання кандіотів у 1867 році і не перешкоджав добровольцям йти на допомогу Кандії, однак оголосити війну Туреччині проти волі великих держав він не наважився. Це дещо підірвало його популярність.

Наприкінці Російсько-турецької війни 1877—1878 грецькі війська вступили у Фессалію, але після укладення Сан-Стефанського перемир'я у лютому 1878 року змушені були відступити. Все ж таки за порадою великих держав Туреччина пішла на поступки Греції, і в липні 1881 року до королівства були приєднані Фессалія та частина Епіру.

У травні 1896 на острові Крит спалахнуло повстання, у відповідь на дії добровольців Туреччина оголосила війну Греції. Війна тривала лише 30 днів і завершилась нищівною поразкою Греції. За Константинопольським мирним договором у грудні 1897 року Греція виправила на користь Туреччини кордон у Фессалії, сплатила контрибуцію і відмовилася від Криту.

У лютому 1898 на життя короля було здійснено перший замах, але він не постраждав.

1910 року до влади у Греції прийшов уряд Елефтеріоса Венізелоса. У жовтні 1912 року Греція в союзі з Болгарією, Сербією та Чорногорією почала війну з Туреччиною — Перша Балканська війна, під час якої король відігравав провідну роль. В її результаті вдалось опанувати Південною Македонією, частиною Епіру та кількома Егейськими островами. Метою її було для Греції звільнення Македонії та Фракії.

Тим часом між Грецією і Болгарією виник конфлікт через звільнені від турецького панування території. Під час прогулянки зі своїм ад'ютантом король був вбитий 18 березня 1913 р. у звільнених Салоніках соціалістом греком Александром Схінасом.[1]

Георг I відіграв провідну роль у Першій Балканської війні (1912—1913). Він був убитий в Салоніках 18 березня 1913 р.

Родина[ред.ред. код]

1867 р. Георг І вступив у подружжя із великою княжною Ольгою Костянтинівною і від цього шлюбу мав, окрім кількох доньок, чотирьох синів: спадкоємця принца Костянтина, герцога спартанського, Георгія, Миколу та Андрія.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]