Глібов Леонід Іванович
| Леонід Глібов | |
| При народженні: | Леонід Іванович Глібов |
|---|---|
| Дата народження: | 5 березня 1827 |
| Місце народження: | село Веселий Поділ Хорольського повіту Полтавської губернії |
| Дата смерті: | 10 листопада 1893 (66 років) |
| Місце смерті: | Чернігів |
Леонід Іванович Глібов (*5 березня 1827, с. Веселий Поділ, Хорольський повіт, Полтавська губернія — †10 листопада 1893, Чернігів) — український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився у селі Веселий Поділ Хорольського повіту. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство провів у селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім`ю.
Початкову освіту він здобув дома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости».
Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. 1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з'являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів, матеріали. За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд.
Два роки поет живе у Ніжині, а 1865 р. повертається у Чернігів і деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-„метелики“, друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.
Помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці (вул. Толстого, Болдина гора) .
[ред.] Творчість
Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.
[ред.] Твори
- Ведмідь-пасічник
- Вовк та ягня
- Журба
- Жаба й Віл
- Зозуля і півень
- Квіти
- Лисиця-жалібниця
- Мальований стовп
- Мірошник
- Муха й бджола
- Охрімова свита
- Пісня
- Синиця
- Солом'яний дід
- Цуцик
- Шелестуни
- Щука
[ред.] Акровірші і загадки
- Декому на догад
- Кому привіт?
- Хто баба?
- Хто бреше?
- Хто вона?
- Хто вони?
- Хто розмовляє?
- Хто сестра і брат
- Хто хвастає?
- Що за птиця?
- Що зашкварчить?
- Хто доня?
[ред.] Галерея
[ред.] Література
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Глібов Леонід Іванович |
- Історія української літератури другої половини ХІХ століття, Київ, 1979.
- Глібов Леонід. Твори у двох томах, Київ, «Наукова думка», 1974.
- …І такі романтичні легенди навколо «Журби» // Горбатюк Василь. З-під трави забуття: Подільські шляхи українських письменників. — Хмельницький, 2011. — С. 13—14.