Готня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Готня

Льгов — Харків
Суми — Бєлгород
Південно-Східна залізниця
Бєлгородська дирекція
Пролетарський


Урочисте відкриття станції Готня (1910)
50°47′41″ пн. ш. 35°46′02″ сх. д. / 50.7948139° пн. ш. 35.7672778° сх. д. / 50.7948139; 35.7672778Координати: 50°47′41″ пн. ш. 35°46′02″ сх. д. / 50.7948139° пн. ш. 35.7672778° сх. д. / 50.7948139; 35.7672778
Рік відкриття 1910 (114 років)
Тип вузлова, вантажна
Відстань до Харкова, км 126
Відстань до Бєлгорода, км 73
Відстань до Сум, км 85
Код станції 436400 ?
Код «Експрес-3» 2014449 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе
Мапа
Готня. Карта розташування: Бєлгородська область
Готня
Готня
Готня на Вікісховищі

Готня — вузлова вантажна залізнична станція Бєлгородського відділення Південно-Східної залізниці РЖД на перетині залізничних ліній Льгов — Готня — Харків та Суми — Готня — Бєлгород[1]. Від станції Готня відгалуджується залізнична лінія до селищ Рокитне (станція Зинаїдине) та Івня, яка використовується виключно для вантажного сполучення. На північ від станції пролягає межа з Московською залізницею. Розташована в селищі Пролетарський (колишнє — Готня) Ракитянського району Бєлгородської області.

Вокзал станції Готня одноповерховий, помаранчевого кольору з яскраво-червоним дахом, острівного типу. На станції розташоване вагонне ремонтне підприємство, що належить ТОВ «Трансвагонмаш».

Історія[ред. | ред. код]

За даними російських джерел, станція Готня відкрита 1903 року в складі діючої приватної Бєлгород-Сумської залізниці[2][3]. Однак у документах і джерелах початку ХХ століття роздільний пункт на місці сучасної станції Готня не вказується, а в нетарифних роздільних пунктах у цьому місці для відносно непротяжної приватної залізниці потреби не було[4][5][6]. У 19031909 роках на місці сучасної станції Готня був лише одноколійний перегін Ракитне — Свікловична Бєлгород-Сумської залізниці.

У 1908 році розпочалося будівництво приватної Північно-Донецької залізниці[7], яке спорудило на сполученні із Бєлгород-Сумською залізницею повноцінну вузлову залізничну станцію, будівлю залізничного вокзалу та інші станційні споруди, включаючи паровозне депо. До 1909 року точне місцезнаходження залізничного вузлу Північно-Донецької залізниці з Бєлгород-Сумською залізницею точно було не відомо, існувало три варіанти будівництва Північно-Донецької залізниці, два з яких — через Готню[8][9][10]. У 1908—1909 роках назва станції Готня використовувалося без точної прив'язки до місцевості, оскільки балка Готня, яка дала назву роздільному пункту, пролягала практично паралельно діючій Бєлгород-Сумській та проєктованій Північно-Донецькій залізницям на протяжному відтинку[8][11], а станція Готня була побудована лише у 1910 році[12], у 1911 році — офіційно відкрита.

1911 року введена в експлуатацію лінія Льгов ІІ — Харків Північно-Донецької залізниці. Було налагоджене курсування двох пар поїздів пасажирського сполучення Льгов — Родакове. Одночасно по станції Готня почали зупинятися поїзди пасажирського сполучення Білгород-Сумської залізниці. У 19141917 роках в передсвяткові та святкові дні від станції Готня призначався додатковий пасажирський поїзд до Харкова. З першої половини 1930-х років від станції Готня курсували приміські поїзди до Харкова.

2 січня 1913 року, за вказівкою імператора Миколи II, почалося будівництво залізниці до Ракитянського бурякоцукрового заводу[13].

2003 року, на честь 100-річчя відкриття станції, була проведена реконструкція залізничного вокзалу, платформ і службових будівель[2][3]. У 2005 році вагонне депо Готня було приєднано до ремонтного вагонного депо Бєлгород[14]. 17 вересня 2008 року майно вагонного ремонтного депо Бєлгород на станції Готня було продано ТОВ «Трансвагонмаш»[15].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

ТЕ12 (2ТЕ10)-001 на станції Готня (1960)
Пасажирські поїзди, що курсували через станцію Готня (до 1991)[16]
Маршрут сполучення
46/45 Сімферополь — Ленінград
54/53 Адлер — Ленінград
80/79 Адлер — Мурманськ
184/183 Маріуполь — Ленінград
248/247 Маріуполь — Брянськ
273/274 Харків — Брянськ
316/315 Севастополь — Ленінград
364/363 Новоросійськ — Мурманськ
366/365 Новоросійськ — Ленінград
368/367 Анапа — Ленінград
400/399 Сочі — Мурманськ
508/507 Сімферополь — Воркута
508/507 Сімферополь — Архангельськ
510/509 Сімферополь — Ленінград
510/509 Сімферополь — Мурманськ
546/545 Сухумі — Ленінград
554/553 Адлер — Смоленськ
590/589 Сімферополь — Смоленськ

З 2012 року припинено рух приміських поїздів до станції Льгов-Київський.

До 2015 року здійснювалося пряме залізничне сполучення зі станціями Свікловичною, Харковом, Сумами та Ворожбою. До 2018 року існувало пасажирське сполучення до станції Хотмижськ. Станом на 2020 рік курсувала щонеділі одна пара приміського поїзда сполученням Бєлгород — Готня.

Станом на 2021 рік, маршрут руху приміських поїздів з Бєлгорода скорочений до Томарівки, до станції Готня рух приміських поїздів скасований, а дільниця Готня — Псел (Льговського напрямку) закрита для руху поїздів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Коди станцій Південно-Східної залізниці. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. (рос.)
  2. а б Лента новостей РЖД. 10.04.2003. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 11 січня 2018. (рос.)
  3. а б ИА Регнум:«100 лет исполнилось железнодорожной станции Готня в Белгородской области», 11.08.2003. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.(рос.)
  4. Указатель пассажирских железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1906 г. С.-Пб. 1906.
  5. Общество Белгород-Сумской железной дороги. Отчёт по эксплуатации дороги за 1907 год.
  6. Железнодорожный отдел , Всеобщий календарь за 1908 год. С.-Пб. 1908.
  7. Обзор Курской губернии за 1908 год. Курск. 1909.
  8. а б Северо-Донецкая дорога // Утро, № 660, 07.02.1909. — с. 4.
  9. Северо-Донецкая дорога // Утро, № 669, 18.02.1909. — с. 3.
  10. Северо-Донецкай жел. дор. // Южный край, № 9590, 18.01.1909. — с. 4-5.
  11. К постройке Северо-Донецкой железной дороги // Утро, № 512, 10.08.1908. — с. 4.
  12. Обзор Курской губернии за 1910 год. Курск. 1911.
  13. Полное собрание законов Российской империи. Собрание Третье. Указ № 38608. (рос. дореф.)
  14. Продолжается реорганизация вагонных депо. bel.ru. 24 жовтня 2005. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018. (рос.)
  15. «ОАО „РЖД“ выручило от продажи 2 вагоноремонтных депо 168 млн рублей». ОАО РЖД. 17.09.2008. (рос.)
  16. Службові розклади пасажирських поїздів. railwayclub.info. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]