Південна залізниця

Управління Південної залізниці.

Карта залізниць України

«Півде́нна залізни́ця» є складовою частиною залізничного транспорту України. Це одна із найстаріших залізниць (1869 р.).

Географічне розташування і конфігурація напрямків та дільниць Південної залізниці визначає її велике транзитне значення. Вона зв'язує Донбас зі столицею України і західними областями, розташована на головному пасажирському напрямку Північ—Крим—Кавказ.

Її колії простягнулись більш ніж на 3 000 км (розгорнута довжина головних колій перевищує 4000 км). Магістраль обслуговує понад 1000 промислових підприємств.

На Південній залізниці функціонують 4 дирекції залізничних перевезень: Куп'янська, Полтавська, Сумська та Харківська.

Історія

1863

• Прийнято рішення про будівництво залізничної лінії Курськ — Харків — Таганрог — Ростов.

1869

• В травні прибув перший потяг з Курська в Харків. У грудні відкрито наскрізний рух на лінії Курськ — Харків та закінчено будівництво лінії Харків — Ростов.

1870

• Відкрито рух потягів на дільниці Полтава — Харків.

1878

• Відкрито рух потягів на Сумський лінії (Ворожба — Суми).

1888

• Початок руху на дільниці Кременчук — Ромни. Харківська — Миколаївська дорога отримала вихід на Лібаво-Роменська лінію.

1894

• Відкрито для руху дільницю Боромля — Лебединська.

1895

• Відкрито рух на дільниці Лохвиця — Гадяч.

1896

• Відкрито рух по лінії Бєлгород — Вовчанськ.

1897

• Відкрито рух на лінії Кириківка — Охтирка.

1901

• Відкрито рух на лінії Київ — Полтава та Полтава — Лозова Московсько —Києво —Воронезької залізниці.

1907

• Харківсько — Миколаївська та Кірсько — Харківсько — Севастопольську залізниці були об'єднаннів одну мережу під назвою «Південні казенні залізниці».

1909

• Побудовано та відкрито дільницю Гребениківка — Низи.

1922

• Приймається нова система управління на транспорті.

1930

• Заснований Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.

1934

• В лютому Південну залізницю розділяються на дві самостійні залізниці — Південну та Донецьку. Швидкість вантажних потягів подвоїлась. Були укладенні рейки важкого типу.

1943

• Здана в експлуатацію лінія Сараївка - Старий Оскол. За роки війни (1941 —1945 рр.) Шкоду, заподіяну Південній дорозі, склав більше мільярда рублів.

1948

• Відновлено і споруджено близько 250 електростанцій, 78 службово-технічних приміщень, відремонтовано станційні та під'їзні шляхи, створено близько 50 лінійних пунктів ремонту та промиву вагонів, електросвітло підключено до 90-та станцій і роз'їздів.

1957

• 30 липня на дільниці Харків — Мерефа пройшов перший електровоз.

1960

• Завершилася електрифікація всього головного напрямку Південної дороги. Загальна довжина ліній, переведених на електровозну і тепловозну тягу, перевищує 2500 кілометрів.

1961

• У локомотивні депо Полтава та Куп'янськ надходять тепловози. Починається їх експлуатація.

1966

• Створено лабораторію обчислювальної техніки.

1972

• На базі дорожньої лабораторії обчислювальної техніки створено інформаційно-обчислювальний центр дороги.

1988

• Електрифіковано 37-кілометрову ділянку Власівка - Красноград.

1998

• Виконано капітальний ремонт вокзалу Харків-Пасажирський.

Керівництво залізниці

Курсько — Харківська — Азовська

• О. фон Ган (1869 — 1874 рр.);
• В. Іванов (1874 — 1886 рр.);
• Неронов (1887 — 1889 рр.);
• В. Дворжецький (1889 р.);
• Л. Богданович (1890 р.);
• Ізмайлов (1890 — 1891 рр.);
• Васильєв (1891 — 1895 рр.).

Курсько — Харківська — Севастопольська

• фон Ренкуль Микола Амандович (1896 — 1901 рр.);
• Крігер (1901 — 1905 рр.);
• Шмідт Федір Іванович (1906 — 1907 рр.).

Харківсько — Миколаївська

• Печковський Володимир Миколайович (1870 — 1889 рр.);
• Островський Микола Степанович (1890 — 1898 рр.);
• Шмідт Федір Іванович (1898 — 1901 рр.);
• Галицинський Федір Олексійович (1901 — 1902 рр.);
• Волков Володимир Миколайович (1902 — 1906 рр.);
• Розанов Віктор Олександрович (1906 р.).

Південна залізниця

• Шмідт Федір Іванович (1907 р.);
• Розанов Віктор Олександрович (1907 — 1908 рр.).
• Івановський Іпполіт Костянтинович (1909 — 1910 рр.);
• Стульгинський Владислав Гнатович (1910 — 1913 рр.);
• Воскресенський Борис Дмитрович (1913 — 1916 рр.);
• Язиков Борис Миколайович (1916 — 1917 рр.);
• Іванов (1923 — 1926 рр.);
• В. Чорний (1927 — 1928 рр.);
• П. Бандура (1928 — 1930 рр.);
• Лівшиць Яков Абрамович (1931 — 1933 рр.);
• Зорін Олексій Михайлович (1934 р.);
• Шушков Петро Сергійович (1934 — 1937 рр.);
• Малий І. (1937 — 1938 рр.);
• Кутафін Семен Васильович (1938 — 1944 рр.);
• Даниленко Костянтин Іванович (1944 — 1945 рр.);
• Дмитрюк Петро Андрійович (1945 — 1954 рр.);
• Кожухар Костянтин Герасимович (1954 — 1959 рр.);
• Головченко Григорій Іванович (1959 — 1972 рр.);
• Конарев Микола Семенович (1972 — 1976 рр.);
• Шутов Олексій Йосипович (1976 — 1983 рр.);
• Пучко Олександр Олександрович (1983 — 1995 рр.);
• Крючков Олег Митрофанович (1995 — 1997 рр.);
• Несвіт Василь Андрійович (1997 — 2000 рр.);
• Остапчук Віктор Миколайович (2000 — 2012 рр.);
• Філатов Олександр Валентинович (2012 – до цього часу)

Електрифікація залізниці

• 1957 рік — Харків — Мерефа (25 км).
• 1958 рік — Лозова — Слов'янськ (105 км, з них 4 км Південної залізниці).
• 1958 рік — Мерефа — Лозова (123 км).
• 1959 рік — Харків — Дергачі (відкриття 20 травня) (9 км).
• 1959 рік — Дергачі — Козача Лопань (відкриття у жовтні) (29 км).
• 1961 рік — Харків — Люботин (17 км).
• 1961 рік — Основа — Слов'яногірськ (140 км, з них 130 км Південної залізниці).
• 1965 рік — Лозова — Синельникове (104 км, з них 12 км Південної залізниці).
• 1967 рік — Валуйки — Куп'янськ (40 км) та Куп'янський залізничний вузол.
• 1969 рік — Мерефа — Зміїв (30 км).
• 1970 рік — Гракове — Занки (27 км).
• 1970 рік — Харків — Золочів (відкриття 5 грудня) (47 км).
• 1971 рік — Харків-Балашовський — Лосєве — Гракове (відкриття 20 грудня) (59 км).
• 1972 рік — Гракове — Куп'янськ (відкриття 9 грудня) (66 км).
• 1974 рік — Мерефа — Власівка (відкриття 6 листопада) (39 км).
• 1977 рік — Куп'янськ-Сортувальний — Куп'янськ-Південний (6 км).
• 1977 рік — Куп'янськ — Святогірськ (76 км, з них 70 км Південної залізниці).
• 1978 рік — Люботин — Буди — Мерефа (відкриття 6 жовтня) (18 км).
• 1979 рік — Люботин — Мерчик (16 км).
• 1988 рік — Власівка — Красноград (відкриття 14 жовтня) (37 км).
• 1994 рік — Яготин — Гребінка (відкриття 20 грудня) (47 км, з них 1 км Південної залізниці).
• 1997 рік — Гребінка — Лубни (відкриття у грудні) (42 км).
• 1998 рік — Лубни — Ромодан (відкриття 31 липня) (30 км).
• 1999 рік — Ромодан — Миргород (відкриття 28 липня) (26 км).
• 2000 рік — Миргород — Гоголеве (відкриття 1 серпня) (14 км).
• 2001 рік — Гоголеве — Сагайдак (відкриття 27 грудня) (25 км).
• 2002 рік — Сагайдак — Полтава-Київська (відкриття у червні) (48 км).
• 2003 рік — Полтава-Київська — Вакуленці (відкриття у грудні) (15 км).
• 2004 рік — Вакуленці — Свинківка (4 км).
• 2004 рік — Свинківка — Божкове (відкриття у грудні) (9 км).
• 2006 рік — Божкове — Коломак (відкриття 29 грудня) (40 км).
• 2007 рік — Коломак — Совнаркомівська (відкриття 20 вересня) (52 км).
• 2008 рік — Полтава-Південна (відкриття 21 серпня).
• 2008 рік — Кременчук — Користівка (відкриття 28 жовтня) (78 км, з них 43 км Південної залізниці).
• 2010 рік — Полтава — Мала Перещепинська (24 км).
• 2011 рік — Мала Перещепинська — Кременчук (95 км).
• 2012 рік — Полтава-Південна — Лозова (176 км).

Електрифікація по десятиріччях

Десятиріччя	Електрифіковано залізниць, км
1950-ті	190
1960-ті	229
1970-ті	348
1980-ті	37
1990-ті	99
2000-ні	250
2010-ті	295

Плани Укрзалізниці

• 2013 — планується електрифікувати 98 км дільниці Красноград — Новомосковськ для впровадження швидкісного руху на напрямку Київ — Дніпропетровськ.
• 2015 — передбачено електрифікувати 64 км дільниці Ворожба — Суми.
• 2016 — передбачено електрифікувати 161 км на дільниці Суми — Люботин.

Посилання

• Офіційний сайт Південної залізниці
• Офіційний сайт Укрзалізниці
• База даних рухомого складу й фотографії на TrainPix

Див. також

• Залізниця (об'єднання)