Бєлгород-Сумська залізниця
 Історія будівництва українських залізниць | |
| Статус |
Історична приємниця → Південна залізниця; після 1992 року частину відчужено до російської Південно-Східної залізниці |
|---|---|
| Засновано | 1901 |
| Штаб-квартира |
Бєлгород, Слобожанщина → Управління Південної залізниці (Харків) |
| Роки функціонування | з 1901 року |
| Країна |
Українські губернії Російської імперії → .svg){kind=small} УНР →.svg){kind=small} Українська РСР →  Україна |
| Експлуатаційна довжина колій | 130 км |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Кількість станцій | 9 |
Бєлгород-Сумська залізниця (також Білгород-Сумська) — одна із залізниць в Українських губерніях Російської імперії, яка була побудована за кошти приватного капіталу у 1901 році, що сполучила Бєлгород (тоді ще Курської губернії) із станцією Баси (нині — у Зарічному районі міста Суми) по Харківско-Миколаївській залізниці (лінія Харків — Ворожба) завдовжки 139 верст (130 км).
Історія[ред. | ред. код]
Залізниця була збудована у 1901 році та належала акціонерному товариству, якому була надана концесія на 85 років (до 1986 року), з правом викупу цієї залізниці до казни у 1923 році. Спорудження цієї гілки обійшлося у 6 876 200 карбованців (або 49 469 карбованців за 1 версту). Ця сума була покрита випуском негарантованих урядом акцій на 2 100 000 карбованців та облігаційною позикою у 4 776 200 карбованців.
Залізниця була одноколійною. Загальна довжина колій (з службовими, станційними та роз'їзними шляхами) складала 162 версти (152 км). Збудовано 9 залізничних станцій, в тому числі Баси, спільна з Харківсько-Миколаївською залізницею.
У 1903 році на лінії була введена в експлуатацію станція Готня, яка з 1911 року набула статусу вузлової[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стрічка новин Російських залізниць. 10 квітня 2003. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 11 січня 2018. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Белгород-Сумская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Газета «Південна магістраль» Архів (архив газеты «Южная магистраль») [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}