Гліцин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 25 квітня 2013.
| Гліцин | |
|---|---|
| Назва за IUPAC | 2-Амінооцтова кислота |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C2H5NO2 |
| Молярна маса | 75,07 г/моль |
| Густина | 1,607 г/см3 |
| Тпл | 290 °C |
| Кислотність (pKa) | 2,34; 9,58 |
| Ізоелектрична точка | 5,97 |
| Небезпеки | |
| R-фрази | - |
| S-фрази | - |
| R/S фрази | - |
| Головні небезпеки | - |
| NFPA 704 | |
| Температура спалаху | - |
| Ідентифікатори | |
| Абревіатури | G, Gly |
| Номер CAS | 56-40-6 |
| PubChem | 750 |
| Номер EINECS | 200-272-2 |
| SMILES |
NCC(=O)O
|
| InChI |
1/C2H5NH2/c3
-1-2(4)5/h1,3H2, (H,4,5)/f/h4H |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гліци́н — одна із двадцяти амінокислот, які входять до складу білків. У мРНК кодується триплетами нуклеотидів: GGU, GGC, GGA, GGG. Оскільки, на відміну від інших протеїногенних амінокислот, бічної групи в гліцину немає він не проявляє оптичної активності. Назва гліцин походить від грецького glycos — солодкий.
Входить в склад багатьох, особливо фібрилярних білків; бере участь у біосинтезі глутатнону, серину, холіну, пуринових основ, креатину.
Перетворення в організмі [ред.]
У ссавців (у тому числі в людини) синтезується з холіну, а також з інших амінокислот. Деградація відбувається шляхом окислення у CO2.
Джерела [ред.]
- УРЕС — 2-е видання.
|
|||||||||||

