Фенілаланін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 квітня 2013.
| Фенілаланін | |
|---|---|
 |
|
| Назва за IUPAC | 2-Аміно-3-феніл-пропанова кислота |
| Ідентифікатори | |
| Абревіатури | Phe, F |
| Номер CAS | 63-91-2 |
| PubChem | 994 |
| Номер EINECS | 211-603-5 (D) 200-568-1 (L) 205-756-7 (DL) |
| SMILES |
C1=CC=C(C=C1)CC(C(=O)O)N
|
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C9H11NO2 |
| Молярна маса | 165,19 г/моль |
| Густина | 1,29 г/см3 |
| Тпл | 283 °C |
| Розчинність (вода) | 27 г/л |
| Кислотність (pKa) | 2,20; 9,09 |
| Ізоелектрична точка | 5,5 |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Фенілаланін — амінокислота, одна з двадцяти стандартних амінокислот, що входять до складу білків. Ліпофільна (аполярна) амінокислота. Поглинає ультрафіолет (254 нм) і має слабку флуоресценцію.
Біологічна роль [ред.]
L-фенілаланін — це одна з основних 20 амінокислот, що приймає учать в біохімічних процесам формування протеїнів та кодується певним геном ДНК. Кодони L-фенілаланіну UUU та UUC. Фенілаланін є попередником тирозину[1], сигнального монаміну допаміну, адреналіну та норадреналіну, а також пегменту шкіри меланіну.
Примітки [ред.]
- ↑ Christianson, D. W.; Mangani, S.; Shoham, G.; Lipscomb, W. N. Binding of D-Phenylalanine and D-Tyrosine to Carboxypeptidase A (pdf) // Journal of Biological Chemistry. — Т. 264. — (1989) (22) С. 12849–12853. PMID .
|
|||||||||||
