Креатин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Креатин
Creatine2.png
Creatine-3d.png
Властивості
Молекулярна формула C3H8N3O2
Небезпеки
Класифікація ЄС Подразник Xi
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Креати́н — метил-гуанідо-оцтова кислота — азотовмісна карбонова кислота, тобто амінокислота, яка міститься у організмах хребетних тварин. Бере участь у енергетичному обміні у м'язових та нервових клітинах. Креатин був вперше виділений в 1832 році Шеврьолем із скелетних м'язів.

Часто використовується спортсменами. Споживання у спортивних цілях є дуже важливим коли спортсмен хоче досягти значних успіхів у спорті.

Метаболізм та пул креатину[ред.ред. код]

Схема 1 — Метаболізм креатину

Як зображено на схемі 1 праворуч, креатин утилізується креатинфосфокіназою в креатинфосфат (фосфокреатин), та може синтезуватися зворотнім шляхом.

Схема 2 — Синтез креатину

У людей ферменти, що задіяні в синтезі креатину містяться в печінці, підшлунковій залозі та нирках

Креатин може бути зроблений в будь-якому з цих органів, і потім транспортований кров'ю в м'язи. Приблизно 95% загального пулу креатину запасається у тканинах скелетної мускулатури. Решта 5% виявляються в серці, мозку і яєчках. Загальний пул (запас) креатину у людей складається з креатину у вільній формі і у формі фосфокреатину. У тканині скелетної мускулатури фосфокреатин становить дві третини загального пулу креатину, а решту представлено вільними формами креатину. У відсутності екзогенного (одержуваного з дієти) креатину темп його екскреції у формі креатиніну становить у людей близько 1,6% на день. Таким чином, при вазі тіла 70 кг і загальному пулі креатину 140 г, людина буде втрачати приблизно 2 грами креатину в день при звичайній побутовій активності. При збільшенні фізичного навантаження оборот креатину теж збільшується, і його запас повинен бути поповнений за допомогою дієти або за рахунок власного натурального виробництва організмом. Дієтичний креатин знаходиться головним чином в м'ясі, рибі та інших тваринних продуктах. Рослини містять тільки слідові кількості. Середня щоденна дієта з м'яса і овочів містить приблизно 1 грам креатину. Оскільки щоденна потреба в креатині може тільки частково покриватися за рахунок дієти, решта змушений синтезувати сам організм. Утворюється креатин з током крові надходить у м'язи, де під впливом ферменту креатинкінази перетворюється на креатинфосфату. Креатинфосфат накопичується в клітині в якості джерела хімічної енергії для аденозинтрифосфату (АТФ). Після відщеплення фосфату креатин перетворюється на креатинін, який як шлак виводиться через нирки.

Однак, щоденна потреба вегетаріанця в креатині може бути покрита тільки за рахунок ендогенного (що проходить всередині організму) синтезу, і цієї кількості часом просто катастрофічно не вистачає.

Ось приблизний рівень креатину в продуктах (у грамах креатину на 1000 грамів харчового джерела):

креветки — сліди, тріска — 3, оселедець — 6,5-10, лосось — 4,5, тунець — 4, яловичина — 4,5, свинина — 5, молоко — 0,1, журавлина — 0,02.

Історія[ред.ред. код]

Креатин був відкритий в 1832 році французьким ученим Шеврелем (Chevreui), і з самого початку відкриття він буквально заворожив вчених завдяки своїй важливої ролі в обміні речовин в скелетної мускулатурі.

Після відкриття Шеврелем креатину в 1832 році, інший учений — Ліберг (Lieberg), — підтвердив, що креатин — звичайний компонент плоті ссавців. Приблизно в цей же час дослідники Хайнц (Heintz) і Петтенкофер (Pettenkofer) виявили в сечі речовину, названу креатиніном.

Вони припустили, що креатинін утворюється з накопиченого в м'язах креатину. Вже на початку 20-го століття вченими був проведений ряд досліджень креатину як добавки до харчування. Було виявлено, що не весь креатин, що приймається всередину, виводиться разом з сечею. Це свідчило про те, що частина креатину залишається в організмі. Дослідники Толин (Folin) і Денис (Denis) в 1912 і 1914 рр. відповідно визначили, що добавка креатину в їжу збільшувала вміст креатину в м'язових клітинах. У 1923 році Хан (Hahn) і Мейер (Меуег) обчислили загальний зміст креатину в організмі чоловіка, що важить 70 кг, яке виявилося рівним приблизно 140 грамам. Вже в 1926 році було експериментально доведено, що введення креатину в організм стимулює зростання маси тіла, викликаючи затримку азоту в організмі. У 1927 році дослідники Фіске (Fiske) і Саббароу (Subbarow) виявили «фосфокреатін», що представляє собою хімічно пов'язані молекули креатину і фосфату, що накопичуються в м'язовій тканині. Вільні форми креатину і фосфорильованого фосфокреатіна визнані ключовими проміжними продуктами обміну речовин в скелетної мускулатурі. Було визначено, що запаси фосфокреатіна в м'язовій тканині можна збільшити більш ніж на 20% шляхом фортифікації харчування креатин. Після цього креатин на довгі роки був забутий, і в силовому тренінгу сплив пару років тому завдяки зусиллям знаменитого фахівця з стероїдів Білла Філліпса (William Nathaniel Phillips) і його фірми Experimental and Applied Sciences.

Починаючи з 1992–1993 рр.. серед новинок спортивного харчування немає популярнішою харчової добавки, ніж креатин. Досить сказати, що річні обсяги продажів за останні п'ять років тільки креатину моногідрату досягають 160 млн доларів США (і це без урахування надзвичайно дорогого фокреатіна) Опитування, проведені фірмами-виробникам, показали, що троє з чотирьох призерів літніх Олімпійських Ігор 1996 року в Атланті використовували креатин у своїй підготовці.

=

Фактор безпеки[ред.ред. код]

Дозування / завантаження[ред.ред. код]

Креатин в спортивному харчуванні[ред.ред. код]

До початку 90-х років нічого невідомо про застосування креатину спортсменами. Яскраві перемоги британських легкоатлетів (Л. Крісті, С. Ганнел, К. Джексон) на Олімпійських іграх 1992 року в Барселоні значно пов'язані з новітніми розробками англійських фахівців в галузі використання спеціальних Креатинових продуктів у спортивному харчуванні (так званий метод «завантаження креатину», див . нижче).

Починаючи з 1992–1993 рр.. серед новинок спортивного харчування немає популярнішої харчової добавки, ніж креатин. Досить сказати, що річні обсяги продажів за останні п'ять років тільки креатину моногідрату досягають 160 млн доларів США (і це без урахування надзвичайно дорогого фокреатину) Фактично з цього часу і почалося переможний хід креатину по країнах і континентах в найрізноманітніших видах спорту.

Опитування, проведені фірмами-виробникам, показали, що троє з чотирьох призерів літніх Олімпійських Ігор 1996 року в Атланті використовували креатин у своїй підготовці.

Важливо відзначити, що креатин не є допінгом, оскільки в принципі неможливо відрізнити джерело надходження цієї речовини в організм — їжа або синтетичний продукт. Тому, незважаючи на всі нарікання Міжнародного Олімпійського Комітету, креатин залишається легально дозволеним засобом підвищення працездатності спортсменів, тим більше, що яких-небудь серйозних порушень прийом цієї речовини не викликає, навіть у дуже значних дозах.

Джерела[ред.ред. код]

http://www.topic.in.ua/2007/07/20/204/
http://creatineua.com/


Колба Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.