Ізолейцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізолейцин
Ідентифікатори
Абревіатури Ile, I
Номер CAS 73-32-5
PubChem 791
Номер EINECS 200-798-2
DrugBank 00167
KEGG D00065 і C00407
ChEBI 17191
SMILES CC[C@H](C)[C@H](N)C(O)=O
InChI InChI=1S/C6H13NO2/c1-3-4(2)5(7)6(8)9/h4-5H,3,7H2,1-2H3,(H,8,9)/t4-,5-/m0/s1
Номер Бельштейна 1721792
Номер Гмеліна 486381
Властивості
Молекулярна формула C6H13NO2
Молярна маса 131,17
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Ізолейцин — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків. Неполярна амінокислота. Кодується трьома кодонами (AUU, AUC та AUA).

Перетворення в організмі[ред. | ред. код]

Ізолейциннезамінна амінокислота (не синтезується в організмі людини).


 
L-Ізолейцин (2S,3S) & D-Ізолейцин (2R,3R)
 
L-allo-Ізолейцин (2S,3R) & D-allo-Ізолейцин (2R,3S)

Посилання[ред. | ред. код]