Аспарагін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аспарагін
Mol2D.L.Asparagine.png
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Аспарагі́н (прийняті скорочення: Асн, Asn, N) — амід аспарагінової кислоти (2-аміно-бутанамід-4-ова кислота), одна із двадцяти амінокислот, що входять до складу білків. У мРНК аспарагін кодується триплетами нуклеотидів AAU і AAC. Ця амінокислота бере участь у синтезі сечовини й піримідинових основ і переамінуванні амінокислот.[1]

Із двадцяти амінокислот, що кодуються генетичним кодом, аспарагін був відкритий першим у 1806 році. Його назва походить від слова asparagus, оскільки його виділили із спаржі (Asparagus officinalis)[2].

Аспарагін не є незамінною амінокислотою для людини, він може бути синтезований із глутаміну у реакції, каталізованій ферментом аспарагінсинтазою. Проте, рівень цього ферменту дуже низький у клітинах гострої лімфобластної лейкемії, через що вони є ауксотрофними за аспрагіном. Це дозволяє використовувати фермент аспарагіназу, що розщеплює аспарагін у сироватці крові до аспарагінової кислоти і аміаку, для знешкодження цих клітин. Така терапія госторої лімфобластної лейкемії успішно використовується вже близько 40 років[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
  2. Nelson D.L., Cox M.M. (2008). Lehninger Principles of Biochemistry (вид. 5th). W. H. Freeman. с. 72. ISBN 978-0-7167-7108-1. 
  3. Graham ML Pegaspargase: a review of clinical studies // Adv Drug Deliv Rev. — 55 (2003) С. 1293—302. DOI:10.1016/S0169-409X(03)00110-8. PMID 14499708.
Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.