Толстой Олексій Костянтинович
Олексій Костянтинович Толстой (*5 вересня 1817 — †10 жовтня 1875) - російський письменник, поет, драматург, вихований на історичній Гетьманщині. Член-кореспондент Петербузької Академії Наук.
Зміст |
[ред.] Ранні роки
Народився у Петербурзі. Батько — граф Костянтин Петрович Толстой, мати — Ганна Олексіївна Перовська, «вихованка» графа О. К. Розумовського, сина останнього гетьмана України[1]. Дитячі роки провів на Чернігівщині у маєтку матері.
За допомогою друга Перовського — В. А. Жуковського — хлопчик був представлений теж восьмилітньому тоді спадкоємцеві престолу, згодом імператорові Олександру II, і був в числі дітей, що приходили до Цесаревича по неділях для ігор. Відносини, що таким чином зав'язалися, продовжувалися протягом всього життя Толстого.
[ред.] Творчість
Відомий в Російській імперії як автор вишуканих балад, сатиричних віршів в українській бароковій традиції, писав белетризовану прозу на історичну тематику (трилогія „Смерть Івана Грозного“, „Цар Феодор Іванович“ і „Цар Борис“), а найбільша слава прийшла через участь у літературній містифікації Козьма Прутков - це колективний псевдонім трьох двоюрідних братів.
Крім інших творів, писав ліричні поезії на українські теми.
Олексій Толстой клопотався за полегшення долі Т. Шевченка на засланні і сприяв його визволенню.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
[ред.] Примітки
- ↑ Перовські — дворянський і графський рід, що походить від графа Олексія Кириловича Разумовського, «вихованці» якого (5 синів і 4 дочки) отримали прізвище Перовські, від підмосковного села Перова. Зокрема Лев Миколайович був Санкт-Петербурзьким губернатором і батьком відомої терористки Соф'ї Перовської.
