Толстой Олексій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Толстой Олексій Костянтинович

Олексій Костянтинович Толстой (*5 вересня 1817 — †10 жовтня 1875) — російський письменник, поет, драматург, вихований на історичній Гетьманщині. Член-кореспондент Петербурзької Академії Наук.

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився у Петербурзі. Батько — граф Костянтин Петрович Толстой, мати — Ганна Олексіївна Перовська, «вихованка» графа О. К. Розумовського, сина останнього гетьмана України[1]. Дитячі роки провів на Чернігівщині у маєтку матері.

За допомогою друга Перовського — В. А. Жуковського — хлопчик був представлений теж восьмилітньому тоді спадкоємцеві престолу, згодом імператорові Олександру II, і був в числі дітей, що приходили до Цесаревича по неділях для ігор. Відносини, що таким чином зав'язалися, продовжувалися протягом всього життя Толстого.

Творчість[ред.ред. код]

Відомий в Російській імперії як автор вишуканих балад, сатиричних віршів в українській бароковій традиції, писав белетризовану прозу на історичну тематику (трилогія «Смерть Івана Грозного», «Цар Феодор Іванович» і «Цар Борис»), а найбільша слава прийшла через участь у літературній містифікації Козьма Прутков — це колективний псевдонім трьох двоюрідних братів.

Крім інших творів, писав ліричні поезії на українські теми.

Олексій Толстой клопотався за полегшення долі Т. Шевченка на засланні і сприяв його визволенню.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перовські — дворянський і графський рід, що походить від графа Олексія Кириловича Разумовського, «вихованці» якого (5 синів і 4 дочки) отримали прізвище Перовські, від підмосковного села Перова. Зокрема Лев Миколайович був Санкт-Петербурзьким губернатором і батьком відомої терористки Софії Перовської.