Деляну Бака Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деляну Бака Петрівна
Народилася 12 травня 1921(1921-05-12)
Бессарабія, Румунське королівство
Померла 5 жовтня 2005(2005-10-05) (84 роки)
Кишинів, Молдова
Діяльність письменниця
Alma mater Державний університет Молдови
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Деляну.

Бака Петрівна Деляну (рум. Baca Deleanu, уроджена Бася Пейсаховна Рівеліс[1][2]; 1921, Вад-Рашков — 2005, Кишинів) — молдавська письменниця і перекладачка художньої літератури. Дружина поета Лівіу Деляну.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1921 року в Вад-Рашкові в сім'ї провізора Пейсі (Пейсаха) Рівеліса[3] (Рівелеса)[4] та Фіри (Естер) Рівеліса[5][6]. У дитячі роки жила із сім'єю в Сороках[7]. З початком румунської окупації міста під час німецько-радянської війни була депортована з батьками та молодшою сестрою Цілею в Ольгопільське гетто в Трансністрії[8][9], де батьки були розстріляні . Після звільнення у 1944 році повернулася до Сорок, того ж року вийшла заміж за поета Лівіу Деляну.

Закінчила філологічний факультет Кишинівського університету.

Займалася перекладами художньої літератури (головним чином для дітей) з італійської, німецької, французької та російської мов молдавською (румунською) мовою[10][11] . Після смерті чоловіка уклала і підготувала до друку близько тридцяти збірок його літературної спадщини[12][13] .

Авторка книг для дітей та юнацтва, спогадів, літературної критики[14] . У 2002 році за румунський переклад книги «Пригоди Чіполліно» удостоїлася почесного диплома міжнародної ради дитячої та юнацької літератури при ЮНЕСКО[15][16] . Член Спілки письменників Молдови.

Похована в Кишиневі поряд із чоловіком[17].

Публікації[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

  • Вінцент Шикула[sk]. O vacanţă cu moş Rafael. Кишинів: Луміна, 1970. — 119 с.
  • Леонід Волинський. Verdele arbor al veţii. Кишинів: Луміна, 1971. — 160 с.
  • Ладо Мрелашвілі. Ştrengarii din Ikalto: Povestire. Кишинів: Луміна, 1974. — 228 с.
  • Володимир Одоєвський . Moş Gerilă: Poveste. Художник Вольф Бульба . Кишинев: Література артистике, 1977.
  • Джанні Родарі . Aventurile lui Ceapolino. Ілюстрації Володимира Сутєєва . Кишинів: Література артистике, 1977. — 232 с.
  • Інге Марія Грімм[de]. Şvip şi Şvap la Marea Piticilor. Художник Вольф Бульба. Кишинів: Література артистике, 1977. — 158 с.
  • Інге Марія Грімм[de]. Şvip şi Şvap la Marea Piticilor. Частина друга. Художник Вольф Бульба. Кишинів: Література артистике, 1981. — 176 с.
  • Інге Марія Грімм[de]. Şvip şi Şvap la Marea Piticilor. Частина третя. Художник Вольф Бульба. Кишинів: Література артистике, 1983. — 144 с.
  • Ено Рауд. Manşon, Jumaghiată şi Barbă de Muşchi. Кишинев: Література артистике, 1985. — 197 с.
  • Віталій Губарєв. Trei pe-o insulă: Povestiri-basme. Кишинів: Література артистике, 1985. — 318 с.
  • Ернст Гофман. Spărgătorul de Nuci şi Regele Şoarecilor — Спергеторул де нуч ши Реӂеле Шоаречілор (Лускунчик і мишачий король). Ілюстрації Вольфа Бульби. Кишинів: Література артистике, 1989. — 89 с.
  • Джанні Родарі. Aventurile lui Ceapolino. Кишинів: Editura Prut Internaţional, 2000. — 158 с.

Художня проза[ред. | ред. код]

  • Carte pentru tine şi despre tine (Книга про тебе і для тебе). Кишинів: Література артистике, 1983. — 112 с.
  • Drumeția noastră: evocări (Наша подорож, повість). Кишинів: Hyperion, 1992. — 173 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Списки депортированных в лагеря Ольгопольского района в музее «Яд-Вашем» (Иерусалим): тут ім'я записано як «Басе Рівелес».
  2. ↑ Бася Ривелис в списках заключённых ольгопольского гетто, обнаруженных при освобождении лагеря в январе 1944 года
  3. ↑ Списки депортированных в лагеря Ольгопольского района (1943): здесь имя записано как «Пейсых Ривелес».
  4. ↑ Пейсах Ривелис в списках заключённых ольгопольского гетто, обнаруженных при освобождении лагеря в январе 1944 года
  5. ↑ Эстер Ривелес в списках заключённых трудового лагеря в Ольгопольском районе (1943)
  6. ↑ Фира Ривелис в списках заключённых ольгопольского гетто, обнаруженных при освобождении лагеря в январе 1944 года
  7. ↑ Сорокская виньетка. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  8. ↑ Фармацевт Пейсых Ривелес в списках заключённых трудового лагеря в Ольгополе (1943)
  9. ↑ Циля Ривелис (сестра) в списках заключённых ольгопольского гетто, обнаруженных при освобождении лагеря в январе 1944 года: В этих списках Циля Ривелис указывается сиротой.
  10. ↑ Дети, книги, цветы. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2023.
  11. ↑ Каталог Национальной библиотеки Молдовы. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  12. ↑ Библиографические данные. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  13. ↑ Iurie Colesnic «Liviu Deleanu — poetul unei taine». Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
  14. ↑ Переписка Баки Деляну с Еленой Благининой в РГАЛИ. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  15. ↑ International Board on Books for Young People (2002). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2023.
  16. ↑ Deţinătorii Diplomei de Onoare IBBY din Republica Moldova. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  17. ↑ Пример для других [Архівовано 2016-03-12 у Wayback Machine.]: Первоначально была захоронена на Центральном (Армянском) кладбище, потом было получено разрешение на захоронение рядом с мужем.

́

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деляну_Бака_Петрівна&oldid=39635831