Демократизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голосування — важлива частина демократичного процесу.

Демократиза́ція — політична реформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві. Як правило мається на увазі суспільства, що не мають демократичного устрою, а саме: пост-тоталітарні, пост-авторитарні, ієрархічні суспільства.

Демократизація характеризується частковим перерозподілом політичної влади, делегуванням владних повноважень іншим субєктам права — громадянам та громадським інститутам і організаціям; закріпленням в законах прав і свобод людини; скасуванням антидемократичних законів та інститутів влади.


Хвилі демократизації[ред.ред. код]

Поява демократичних держав у світі проходила нелінійно.

Хвилі демократизації  - це група переходів від недемократичних держав до демократичних, які відбуваються в певний період часу і кількість яких значно перевищує кількість переходів у протилежному напрямку.

Між цими хвилями відбувалися періоди демократичного відкочування.

Самуель Гантінгтон виділив такі основні хвилі демократизації та відкочування:

  • 1820 - 1920рр.  - перша і найдовша хвиля. Було утворено близько 20 демократичних держав (Франція, Великобританія, США). Для цих країн було харахтерним широке виборче право,парламентська та партійна системи.
  • I пол. 1920-х рр. - I пол. 1940-х.рр.  Перша хвиля відкочування, яка бере свій початок із приходом до влади в Італії Беніто Муссоліні в 1922р. Це призводить до розквіту комуністичних, фашистських і мілітаристських ідеологій, встановлення нових масових форм тоталітаризму.
  • 1940 - 1960рр.  - друга хвиля демократизації. Початок їй поклала Друга світова війна. Союзницька окупація сприяла введенню демократичних інститутів у Зх. Німеччині, Італії, Австрії, Японії, хоча, в той же час, радянськими військами була зруйнована демократія в Чехословаччині та Угорщині. Розпад колоніальної системи породив на світ ряд нових держав. В багатьох із них не робилося ніяких спроб ввести демократичні інститути. В деяких існували лише елементи демократії (Пакистан, Малайзія, Індонезія). В деяких нових державах (Індія, Шрі-Ланка, Ізраїль) демократичні інститути протрималися близько 10 років. А в 1960р. демократичною стала найбільша держава Африки - Нігерія.
  • 1960-і - 1970-і рр.  - друга хвиля демократичного відкочування. За однією з оцінок, третина із 32 діючих демократій, що існували у світі в 1958р. до середини 1970-х рр. перетворилися в авторитарії.
  • I пол. 1970-х рр. XX ст.  - третя хвиля демократизації. За 15 років демократичні режими прийшли на зміну авторитарним майже в 30 криїнах Європи, Азії і Латинської Америки.

Приклади[ред.ред. код]

  • Політика «Демократизації і гласності» правлячого ліво-ліберального крила КПРС начолі з М.С.Горбачовим в останніх років існування СРСР (1985—1991).

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.