Джеймс Джемерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джеймс Лі Джемерсон (анг.James Lee Jamerson) (29 січня 1936р. - 2 серпня 1983р.) був американським бас-гітаристом. Будучи сесійним музикантом та граючи на бас-гітарі або контрабасі майже на всіх хітах американської звукозаписуючої компанії Мотаун Рекордз (анг.Motown Records) у 60-ті та на початку 70-х років, Джеймс Джемерсон, однак, не був вказаний у титрах (як і всі інші сесійні музиканти цієї студії), вперше з`явившись у титрах лише у 1971-му році, на альбомі Марвіна Гея (анг.Marvin Gaye) "What`s Going On". Зараз вважається одним з найбільш впливовіших бас-гітаристів в історії сучасної музики. Вшанований у Залі Слави Рок-н-Ролу (анг.Rock and Roll Hall of Fame) у 2000-му. Він грав на 30-ти поп хітах №1, що є абсолютним рекордом серед музикантів або гуртів у історії музики, та більш як на 70-ти хітах №1 у стилі Ритм-н-Блюз, що також є абсолютним рекордом.[1]

Джеймс Джемерсон

Біографія[ред.ред. код]

Народжений у Едісто Айленд (анг.Edisto Island) близ Чарьстона (анг.Charleston), Південна Кароліна (анг.South Carolina), США, Джемерсон переїхав разом із своєю матусею у Детройт (анг.Detroit), шт.Мічіган (анг.Michigan) у 1954-му. Він навчався грі на контрабасі у школі Northwestern High School, та незабаром почав грати у місцевих блюзових та джазових клубах.

Роки у Мотауні[ред.ред. код]

Джемерсон продовжував грати у детройтських клубах після випуску зі школи, та його стрімко зростаюча репутація дозволила йому записуватись, як сесійному музиканту, у місцевих студіях звукозапису. Розпочавши у 1959-му, він знайшов постійну роботу на студії Беррі Ґорді (анг.Berry Gordy) Hitsville U.S.A., домівці записуючого лейблу Мотаун (анг.Motown). Саме тут він став постійним учасником осереддя сесійних музикантів, що неофіційно називали себе Фанкові Браття (анг.The Funk Brothers). Ця невеличка, згуртована група музикантів виконувала левову частку записів Мотауну на протязі більшої частини 60-х років. Ранні записи Джемерсона виконувалися на контрабасі, але на порчатку 60-х років він переключився на бас гітару, граючи на моделі Fender Precision Bass. Так само як і Джемерсон, більшу частину інших Фанкових Браттів, складали джазові музиканти, що були найняті на роботу Горді. На протязі багатьох років, вони підтримували типовий розклад, записуючись вдень на Мотауні у маленькому гаражі, що звався "Студія А", (яку вони між собою називали "зміїна яма"), та потім граючи у джазових клубах увечорі та вночі. Також вони іноді гастролювали Штатами із артистами Мотауну. Однак політика компанії була такою, що імена Фанкових Браттів не з`являлися у титрах до синглів та альбомів, та зарплатня, яку вони отримували, була значно нижчою за платню артистів лейблу. Зрештою Джемерсон був найнятий на фіксовану зарплатню, що становила 1000$ на тиждень, що дозволило йому та його сім`ї, що постійно розширювалася, почуватися доволі комфорно.

Дискографія Джемерсона на Мотауні читається, як каталог соул хітів 60-х та 70-х років. Його роботи включають у себе такі хіти Мотауну, як "Shotgun" у виконанні Jr. Walker & the All Stars, "For Once in My Life", "I Was Made To Love Her" у виконанні Стіві Вандера (анг.Stevie Wonder), "Going to a Go-Go" у виконанні The Miracles, "My Girl" у виконанні The Temptations, "Dancing in the Street" у виконанні Martha and the Vandellas, "I Heard It Through the Grapevine" у виконанні Gladys Knight and the Pips, та пізніше у виконанні Марвіна Гея, та більшу частину альбому What's Going On у виконанні Марвіна Гея, "Reach Out I'll Be There" та "Bernadette" у виконанні Four Tops, "You Can't Hurry Love" у виконанні The Supremes, "Ain't No Mountain High Enough" у виконанні Марвіна Гея та Теммі Тірелл (анг.Tammi Terrell) а пізніше у виконанні Даяни Росс та багато інших. Вважається, що він грав на близько як 95% записах Мотауну між 1962-м та 1968-м роками. Зрештою він зіграв на 30-ти хітах № 1 у США, обійшовши за цим показником навіть гурт Бітлз (анг.The Beatles). У Ритм-н-Блюзових хіт-парадах близко 70-ти пісень за його участю дістались верхньої сходинки.

Стиль та вплив[ред.ред. код]

Bass line of the 1966 Temptations song Get Ready as played by James Jamerson

Вважається, що Джемерсон зіграв значну роль у збільшенні ролі басової партії у піснях популярної музики, що до того часу складалася переважно з основних тонів, квінт та простих шаблонів, що повторювались. Навпроти, більшість басових партій Джемерсона включали в себе хроматичні переходи, синкопу, приглушені ноти, обернення інтервалу, та часте використання відкритих струн. Також вважається, що його гра на басу була невід`ємною частиною "Звучання Мотауну" (анг."Motown Sound"). Він переходив межі стандартної "басової лінії" та створював дует разом зі співаком, мелодійний, але в той самий час дуже щільно прив`язаний до ритму, що задавався барабанами та перкуссією. Із видатних бас-гітаристів, що визнавали вплив Джемерсона на власну гру, можна відмітити: Бернарда Одума (анг.Bernard Odum) з команди Джеймса Брауна, Бутсі Колінза (анг.Bootsy Collins), Абрагама Лаборієл (анг.Abraham Laboriel), Піно Палладіно (анг.Pino Palladino), Аллана Горі (анг.Alan Gorrie), Ріко Данко (анг.Rick Danko), Ентоні Джексона (анг.Anthony Jackson), Джека Брюса (анг.Jack Bruce), Джона Ентвістла (анг.John Entwistle), Бернарда Едвардса (анг.Bernard Edwards), Джейсона Ньюстеда (анг.Jason Newsted), Джако Пасторіуса (анг.Jaco Pastorius), Джона Патітуччі (анг.John Patitucci), Джона Пола Джонса (анг.John Paul Jones), Роберта ДеЛео (анг.Robert DeLeo), Майка Ватта (анг.Mike Watt), Біллі Шихана (анг.Billy Sheehan), Джоела Шипа (анг.Joel Shipp), Джеді Лі (анг.Geddy Lee), Віктора Вутена (анг.Victor Wooten), Пола МакКартні (анг.Paul McCartney), Майка Міллза (анг. Mike Mills), Сюзі Кватро (анг.Suzi Quatro), Мета Новески (анг. Matt Noveskey), Томмі Шеннона (анг.Tommy Shannon), Метта Рубано (анг.Matt Rubano),Філіпа Чена (анг.Phillip Chen), Майкла "Флі" Белзері (анг.Michael "Flea" Balzary) з Ред Хот Чілі Пепперз (анг.Red Hot Chili Peppers) тощо.[2][3]

Кар`єра після Мотауну[ред.ред. код]

Незабаром після того, як Мотаун перемістив свою штаб-квартиру до Лос-Анжелесу (анг. Angeles, California) у 1972-му році, Джемерсон також переїхав туди, однак у студії мав випадкову роботу, та його стосунки із Мотауном офіційно закінчилися у 1973-му. Він грав у таких хітах 70-х років, як "Rock the Boat" (Hues Corporation), "Boogie Fever" (The Sylvers), та "You Don't Have To Be A Star (To Be In My Show)" (Marilyn McCoo and Billy Davis, Jr.) та також грав у сольноу альбомі Роберта Палмера (анг.Robert Palmer) 1975-го року "Pressure Drop". Проте, так як інші бас-гітаристи перейшли до використання сучасних на той час підсилювачів, струн із накруткою круглого перетину, та простіших, більш повторюваних басових партій у поєднанні із новою технікою гри, такою як слеп великим пальцем (анг.thumb slappin), стиль Джемерсона став непопулярним серед місцевих продюсерів, а навчатися цим новим речам для нього було геть не цікаво. Так, вже на початку 1980-х років він майже не міг знайти серйозну роботу у студії в якості сесійного музиканта.

Визнання[ред.ред. код]

Джеймс Джемерсон (як і інші Фанкові Браття) отримав невелике визнання під час свого життя. Фактично, він був взагалі невідомим до 1971-го року, доки його ім`я впереше не було представленно, як "незрівнянний Джеймс Джемерсон", на обкладинці диску Марвіна Гея "What's Going On".

Джемерсон є героєм книги 1989-го року, написаної Алланом Слуцкі (анг.Allan Slutsky, ще відомого, як "Dr. Licks"), що звалася "Стоячи у тінях Мотауна" (анг. Standing in the Shadows of Motown) (тут має місце гра слів, так як один з хітів Мотауну, на якому грали Фанкові Браття, звався "Стоячи у тінях любові" (анг."Standing in the Shadows of Love)). Книга включає в себе біографію Джемерсона, пару дюжин транскрипцій його басових партій, та два CD-диски, на яких 26 всесвітньо відомих професійних бас-гітаристів (таких, як Маркус Міллер (анг.Marcus Miller), Чак Рейні (анг.Chuck Rainey), Піно Палладіно, Джон Ентвістл, Джона Патітуччі та інші) розповідають про гру Джемерсона та грають дані транскрипції. Історія Джемерсона також була розказана у однойменному до книги документальному фільмі 2002-го.

У 2000-му році Джемерсона було внесено до "Залу Слави Рок-н-Ролу", при цьому вперше так виского було вшановано сесійного музиканта.

У 2004-му році Фанкових Браттів було нагороджено "Премією Греммі за Життєві Досягнення" (анг.Grammy Lifetime Achievement Award).

У 2009-му році Джемерсона було внесено до "Залу Слави Фендер" (анг.Fender Hall of Fame).

Обладнання Джемерсона[ред.ред. код]

Джеймс Джемерсон використовував німецький контрабас, який він купив, ще будучи підлітком, та на якому грав на таких Мотаунівських хітах, як "My Guy" у виконанні Мері Веллс (анг.Mary Wells) та "(Love Is Like a) Heat Wave" у виконанні Martha and the Vandellas.

Джемерсон в основному грав на електричній бас-гітарі "Fender Precision Bass", але також відомо, що подекуди він використовував п`ятиструнний "Fender Bass V" та вісьмиструнний "Hagström 8-string" бас у пізніші роки своєї кар`єри.

Його прешим електричним басом був 1957 Fender Precision Bass, пофарбований у чорний колір, із позолоченою захисною накладкою на корпус, кленовим грифом, та що мав кличку "Чорна Красуня" (анг."Black Beauty"). Цей бас був подарунком його товарища, бас-гітариста Хореса "Чілі" Рута (анг. Horace "Chili" Ruth). У шісдесяті роки цього басу було вкрадено.

Після цієї крадіжки, він придбав стоковий 1962 Fender Precision Bass, якого було прозвано, як "Фанк Машина" (анг. The Funk Machine). Він був пофарбований у трикольоровий опал сонця (анг.sunburst), із накладкою на корпус, що мала візирунок панцира черепахи (анг. tortoise-shell), полісандровою накладкою на гриф та хромованими кришками на звукознімачах та струнотримачі (остання містила у собі кусок звукоізоляційного матеріалу, для того, щоб загасити сустейн та деякі обертони). Із зворотнього боку гітари, він написав шариковою ручкою слово "ФАНК" (анг.FUNK). Звичайно він виставляв її ручки гучності та тону та максимум. Цей інструмент також було вкрадено за декілька днів до його смерті у 1983-му році. Інструмент досі не знайдено.

Джеймс Джемерсон використовував струни "La Bella heavy-gauge (.052-.110)" із накруткою прямокуного перетину (анг.flatwound), які ніколи не міняв, за виключеням виходу струн з ладу. Він особливо не піклувався про інструмент, та казав : "Мотлох підтримує фанк" (анг."The junk keeps the funk"), та можливо, що гриф взагалі було перетянуто, так як багато хто казав, що на гітарі неможливо грати. В той час, як перетягування грифу ускладнює затискання струн, Джемерсон вважав, що це покращує якість тону. У ранні 70-ті продюсер намагався всучаснити звучання Джемерсона, попрохавши його перейти на струни із накруткою круглого перетину (анг.rounwound), які звучать світліше. Джемерсон ввічливо відмовився.

Один з аспектів, що перейшли до гри Джемерсона від контрабасу до бас-гітари, це те, що він, в основному, використовував лише вказівний палець для защипування струн, у той час, як його середній та підмізинний пальці відпочивали на хромованій кришці над звукознімачами. Вказівний палець Джемерсона навіть мав своє власне ім`я: "Гачок" (анг."The Hook"). Інший аспект, що перейшов від контрабасу, це використання відкритих струн, техніка, що довгий час використовувалась джазовими музикантами, та яка надавала їхньому звучанню більшої плавності. [4]

Підсилювач Джемерсона при виступах у клубах був Ampeg B-15;[5] у більших приміщеннях він використовував синій Naugahyde Kustom із парою динамиків 15". На обох низькі частоти було встановлено на максимум, та високі частоти встановлено поседині. На більшості його студійних записів, його бас гітара була підключена напряму до мікешерного пульту, разом із гітарами Еді Вілліса (анг.Eddie Willis), Роберта Вайта (анг.Robert White) та Джо Мессіна (анг.Joe Messina). Він робив налаштування так, щоб його звук був трохи перевантажений та мав невелику лампову компресію.

Вибрані хіти, на яких грав Джеймс Джемерсон[6][ред.ред. код]

My Girl - Temptations

Bernadette - 4 Tops

Ain't That Peculiar - Marvin Gaye

Ooh Baby Baby - The Miracles

To Many Fish In The Sea - The Marvelettes

Uptight (Everything Is Alright) - Stevie Wonder

Heat Wave (контрабас) - Martha & The Vandellas

This Old Heart Of Mine - Isley Brothers

I Heard It Through The Grapevine (2 записи) - Marvin Gaye, Gladys Knight & Pips

Where Did Our Love Go (контрабас) - Diana Ross/Supremes

Since I Lost My Baby - Temptations

For Once In My Life - Stevie Wonder

My Guy (контрабас) - Mary Wells

Your Precious Love - Marvin Gaye/Tammy Terrell

You've Really Got A Hold On Me - The Miracles

Love Child - Diana Ross/Supremes

I Guess I'll Always Love you - The Isley Brothers

Dancing In The Street - Martha & The Vandellas

Don't Mess With Bill - The Marvelettes

What's Going On - Marvin Gaye

Standing In The Shadows Of Love - 4 Tops

Mickey's Monkey (контрабас) - The Miracles

Cloud Nine - Temptations

Nothing's To Good For My Baby - Temptations

My Baby Loves Me - Martha & The Vandellas

You Keep Me Hanging On - Diana Ross/Supremes

You Beat Me To The Punch - Mary Wells

Little Darling (I Need You) - 4 Tops

I'm Ready For Love - Martha & The Vandellas

The Way You Do The Things You Do - Temptations

I Can't Help Myself - 4 Tops

Roadrunner - Jr. Walker & The All-Stars

You're All I Need To Get By - Temptations

You Can't Hurry Love - Diana Ross/Supremes

Shop Around - The Miracles

Ain't To Proud To Beg - Temptations

My Cherie Amour - Stevie Wonder

It's The Same Old Song - 4 Tops

How Sweet It Is - Marvin Gaye

Take Me In Your Arms (And Rock Me A Little While) - Brenda Holloway

Ain't No Mountain High Enough (2 записи) - Marvin Gaye/Tammy Terrell, Diana Ross/Supremes

My Baby Must Be A Magician - The Marvelettes

Love Is Like An Itching In My Heart - Diana Ross/Supremes

Beauty Is Only Skin Deep - Temptations

Ask The Lonely - 4 Tops

Going To A Go-Go - The Miracles

I was Made To Love Her - Stevie Wonder

Hitch Hike - Marvin Gaye

I Second That Emotion - The Miracles

Please Mr. Postman - The Marvelettes

Jimmy Mack (контрабас) - Martha & The Vandellas

I Hear A Symphony - Diana Ross/Supremes

Shake Me, Wake Me (When It's Over) - 4 Tops

I'm Gonna Make You Love Me - Temptations

Get Ready - Temptations

The Hunter Gets Captured By The Game - The Marvelettes

Stop! In The Name Of Love - Diana Ross/Supremes

That's What Love Is Made Of - The Miracles

Nowhere To Run - Martha & The Vandellas

Seven Rooms Of Gloom - 4 Tops

Pride & Joy - Marvin Gaye

(I Know) I'm Losing You - Temptations

Two Lovers - Mary Wells

I'll Turn To Stone - 4 Tops

Come See About Me - Diana Ross/Supremes

Stubborn Kind Of Fellow - Marvin Gaye

How Long Has That Evening Train Been Gone - Diana Ross/Supremes

If I Were your Woman - Gladys Knight & The Pips

My World Is Empty Without You - Diana Ross/Supremes

The Tracks Of My Tears - The Miracles

I'm Wondering - Stevie Wonder

Can I Get A Witness - Marvin Gaye

The Girls Alright With Me - Temptations

Shoo Be Doo Be Doo Da Day - Stevie Wonder

Reflections - Diana Ross/Supremes

What Becomes Of The Broken Hearted - Jimmy Ruffin

Baby I Need Your Loving - 4 Tops

Quicksand... - Martha & The Vandellas

Reach Out...I'll Be There - 4 Tops

You Beat Me To The Punch - Mary Wells

The Bells - The Originals

Shotgun - Jr. Walker & The All-Stars

Fingertips (pt2)- Stevie Wonder

Hey Girl - Stevie Wonder

What Are You Gonna Do When I'm Gone (контрабас) - Kim Weston

Still Water Runs Deep - 4 Tops

All in the Game - 4 Tops

My Baby - Temptations

The One Who Really Loves You (контрабас) - Mary Wells

This Old Heart Of Mine - Isley Brothers

My Whole World Ended (The Moment You Left) - David Ruffin

It Takes Two (контрабас) - Marvin Gaye/Tammy Terrell

Honey Chile - Martha & the Vandellas

To Busy Thinking About My Baby - Marvin Gaye

When Your Young And In Love - Marvelettes

Ain't Nothing Like The Real Thing - Marvin Gaye/Tammy Terrell

Still Waters Run Deep - Four Tops

If I Were Your Woman - Gladys Knight & the Pips

I Want You Back - Jackson 5

It's Growing - The Temptations

Agent Double O Soul - Edwin Starr

I Can't Get Next To You - Temptations

I want A Love I can Feel - Temptations

My Cherie Amour - Stevie Wonder

Darling Dear - Jackson 5

Reach Out And Touch (Somody's Hand) - Diana Ross

Посилання[ред.ред. код]

  1. "James Jamerson's Greatest Hits", bassland.net
  2. Slutsky, Allan (1989). Standing in the Shadows of Motown. Hal Leonard Corporation. 
  3. Double Trouble Bass. Hot Licks.
  4. «backstage-lounge.com». backstage-lounge.com. Процитовано 2011-07-14. 
  5. Pagán, Eduardo Obregón, "Motown Amp", History Detectives, PBS. July 25, 2012
  6. "James Jamerson's Greatest Hits", bassland.net

Список Літератури[ред.ред. код]

  • Taylor, Harold Keith, The Motown Music Machine. Jadmeg Music Publishing, 2004
  • Andr, Motown Bass Classics. Hal Leonard Corporation, 1998
  • Posner, Gerald, Motown : Music, Money, Sex, and Power. Random House, 2005
  • Rubin, Dave, Motown Bass (Bass Signature Licks). Hal Leonard Corporation, 2000

Зовнішні Посилання[ред.ред. код]