Бас-гітара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Fender Precision Bass

Бас-гітара (або скорочено бас) — електричний струнний інструмент. Зовні схожий на електрогітару, але має більшу деку, зазвичай чотири струни і довший гриф. Настроєний на октаву нижче від гітари. Також існують акустичні бас-гітари.

Цей інструмент — варіація контрабаса, використовується для гри низьких нот у різних типах музики. Починаючи з 1950-х, набув широкого використання і замінив свого попередника контрабаса в популярній музиці. Це сталося, без сумніву, тому, що бас легше підсилювати, записувати і транспортувати. Попри це, контрабас досі використовується в таких типах музики, як джаз, рокабілі, традиційний блюз і, звичайно, в класичній музиці.

Бас може бути ладовим або безладовим.

Перший бас мав чотири струни (настроєні E-A-D-G, з найнижчої до найвищої) і сучасну форму. Хоча, в 1980-х і 1990-х стали доступними баси з п'ятьма, шістьма або навіть сімома струнами, бо виконавцям потрібно було розширювати діапазон своїх інструментів. П'ятиструнні баси зазвичай мають низьку «B» струну, а шестиструнні звичайно мають як нижню «B» струну, так і вищу «C» струну. У зв'язку з розвитком рок- та поп- культур, електричний бас набув нового вигляду струнного розряду, зараз навіть існують дванадцятиструнні варіанти баса.

Під час гри бас, на відміну від контрабаса, тримають аналогічно гітарі, горизонтально навхрест з тілом. Звуки зазвичай видобувають за допомогою підчіплювання струни пальцем чи медіатором. У 1970-х і 1980-х набув поширення ще один стиль гри на басі — слеп.

Бас-гітара — це стандартний інструмент в багатьох музичних жанрах. І хоча контрабас залишається стандартним оркестровим інструментом, деякі композитори кінця двадцятого століття замість нього використовують бас-гітару.

Техніки гри на басі[ред.ред. код]

  • Піцикато — найпоширеніша техніка. Вона полягає в тому, що великий палець кладеться на звукознімач чи струну, а вказівним і середніми пальцями створюються звуки. Деякі віртуозні музиканти використовують ще й безіменний палець, і навіть мізинець.
  • Гра медіатором — також досить популярна техніка, при якій на басі грають так само як і на звичайній гітарі.
  • Слеп — третя найпопулярніша техніка, основоположником якої став бас-гітарист Larry Graham. Має перкусійний звук. Для того щоб зробити слеп, треба різко ударити суглобом великого пальця по струні. Ця техніка характерна для музичного стилю фанк та фанк-рок. Зазвичай слеп іде паралельно з прийомом під назвою поп (pop), хоча є й музичні твори, в яких використовується тільки слеп. Суть попу в тому, що струна підчіплюється пальцем (або нігтем) в напрямку від грифа відразу після слепу, при цьому звук утворюється за рахунок коливань струни плюс удару її по грифу при поверненні. Звук виходить різкий, дзвінкий, вищий за відчуттями. Як приклад музиканта, що виконує партії слепом і попом можна назвати бас-гітариста Войтека Піліховського (Wojtek Pilichowski), Mark King, Закуса Ігоря.
  • Рекінг — гра одним вказівним пальцем. Застосовується в деяких переходах, в яких використання двох або більше пальців розпорошує увагу музиканта.
  • Гамер (Хамер) — техніка, при якій звук виникає від різкого і сильного притискання струни до грифа лівою рукою.
  • Слайд — техніка, яка також використовується і на інших гітарах. Після утворення звуку правою рукою, ліва рука ковзає по грифу вгору і вниз, але не відпускає струни.
  • Тепінг — особлива техніка, що полягає в притисненні струн до грифа пальцями. При цьому щипок не проводиться, а звук походить від ударів струн об лади. Грати тепінгом можна як однією рукою, так і двома. У разі гри однією рукою техніка аналогічна гамеру. При грі дворучним тепінгом звук створюється також і іншою рукою, при цьому манера теж аналогічна гамеру, але постановка руки, зрозуміло, інша.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання та джерела[ред.ред. код]

  1. Спільнота Басистів
  2. Український гітарний портал