Дженнаро Астаріта
| Дженнаро Астаріта | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1745 або 1749[1] |
| Місце народження | Неаполь, Неаполітанське королівство[1] |
| Дата смерті | 18 грудня 1805[2][3] |
| Місце смерті | Роверето, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[3] |
| Професії | композитор, диригент |
| Жанри | опера, класична музика і духовна музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Дженнаро Астаріта (італ. Gennaro Astarita; нар. бл. 1745-49, Неаполь — пом. 18 грудня 1805, Роверето) — італійський композитор, диригент, антрепренер. Користувався підтримкою сина Гетьмана України Олексія Розумовського.
Біографія[ред. | ред. код]
Працював у Італії, Братиславі й Російській імперії (у Росії він перебував двічі – 1784–1789 та 1795–1803 рр., переважно у Петербурзі й Москві). У 1786–1787 роках за деякими непрямими свідченнями працював у графа Олексія Кириловича Розумовського, принаймні писав опери на його замовлення. У нотній бібліотеці О. К. Розумовського зберігаються рукописні автографи партитур опер «Сбитенщик» (1786, рос. мовою, лібрето Я. К. Княжніна, укр. «Збитенник») і «Gernando e Costanza»[4](1787, італ. мовою, лібрето П'єтро Метастазіо «L'isola disabitata»), рукописні оркестрові партії симфонії-увертюри. Ще одна симфонія-увертюра та ораторія «La morte d'Abele» («Смерть Авеля»), присвячена О. К. Розумовському не збереглися до нашого часу[5].
Дженнаро Астаріта є автором більше ніж 40 оперних та інших творів. В опері «Збитенник» відчутний вплив мелодики українських народних пісень[6].
Див. також[ред. | ред. код]
- Кріпацтво
- Розумовські
- Садиба Яготин, Київська область
- Театр
- Кріпацький театр
- Кріпацькі театри і оркестри в Україні
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Партитура не містить назву твору. Атрибутовано за текстом лібрето та каталогом бібліотеки Репніних.
- ↑ Місцезнаходження ораторії невідомо, зникла під час Другої світової війни.
- ↑ Про це вперше писали О. Дзбанівський та А. Ольховський.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дзбанівський О. Т. Музична бібліотека Розумовського О. К. (з архіву нотної бібліотеки УАН) [Рукопис]. Національна бібліотека імені В. І. Вернадського. Архів НБУВ. Оп. 1, од. зб. № 35 (89 арк.).
- Ольховський А. В. «Збитенщик» Астаріта // Українська музикальна спадщина. – [Харків] : Мистецтво, 1940. – С. 28–43.
- Шеффер Т. В., Черпухова К. М. Нотозібрання Розумовських з фондів ЦНБ АН УРСР – цінний документ музичної культури України XVIII ст. / Т. Шеффер, К. Черпухова // Українське музикознавство : Наук.-метод. міжвід. щорічник. – К., 1971. – Вип 6 : Українська музична культура XVI – XVIII сторіч.Матеріали симпозіуму (5–9 квітня 1969 р., Київ) / упорядк. та вст. ст. О. Шреєр-Ткаченко. –С. 170–184; список авторів музики: С. 252–262.
- Івченко Л. В. Астаріта Дженнаро // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 115
- Івченко Л. В. Реконструкція нотної колекції графа О. К. Розумовського за каталогами XVIII сторіччя. — Київ, 2004.
- Ивченко Л. В. Нотное собрание Разумовских (рукописные партитуры опер) / Л. В. Ивченко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - 2012. - вып. 10. - С. 295-312. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnan_2012_10_33.
- Пряшникова М. П. Антрепренер итальянской оперы Дж. Астарита в Петербурге: новые материалы // Русские музыкальные архивы за рубежом. Зарубежные музыкальные архивы в России. Материалы международных конференций. — М., 2015 — Вып. 7. — C. 173–182.
|
