Джордж МакКей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж МакКей
George MacKay
Зображення
Зображення
Дата народження 13 березня 1992(1992-03-13) (32 роки)
Місце народження Лондон, Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Alma mater Гарродіанська школаd
Професія Актор
Кар'єра 2002— до тепер
Нагороди
IMDb ID 1126657
CMNS: Джордж МакКей у Вікісховищі

Джордж МакКей (англ. George MacKay, нар. 13 березня 1992 року) — англійський актор. Найбільш відомий за фільмами «Хлопці повертаються» (2009), «Як я тепер люблю» (2013), «Сонце над Літом» (2013), «За тих, хто в морі» (2013), «Капітан Фантастік» (2016), «Офелія» (2018) та міні-серіалу «11.22.63» (2016).

На Каннському кінофестивалі 2017 року МакКей отримав нагороду Trophée Chopard як відкриття року. У тому ж році він був номінований на премію BAFTA як висхідна зірка[1].

Життя та кар'єра[ред. | ред. код]

Джордж народився в Лондоні в родині австралійця Пола МакКея, який працює в сфері освітлення сцени, і Кім Бейкер, художниці по костюмах.[2][3]

У 2002 році, під час навчання в школі, МакКей був помічений агентом з пошуку талантів, який запропонував йому прослуховування на роль в екранізації «Пітера Пена» Пі-Джея Хогана. Джордж отримав роль одного зі Зниклих хлопчиків, Карлі. У 2005 році, у віці 13 років, він отримав роль Річчіо в екранізації популярного дитячого роману Корнелії Функе «Лорд Злодій». Він також зіграв головну роль у телевізійній драмі BBC з трьох частин «Джоні та бомба», адаптації однойменного роману Террі Пратчетта. Пізніше він не зміг вступити в Королівську академію драматичного мистецтва, ні в Лондонську академію музичного і драматичного мистецтва.[4]

МакКей також з'являвся на телебаченні в таких шоу, як «Роуз і Малоні», «Сліди на снігу» і «Судова справа».

У 2008 році МакКей зіграв Арона, наймолодшого з чотирьох братів Бєльських, в фільмі «Виклик». У 2009 році він виконав роль Геррі в «Хлопці повертаються» з Клайвом Оуеном у головній ролі. Джордж знявся разом з Мінні Драйвер, Анейріном Барнардом і Кімберлі Ніксон в музичному фільмі Марка Еванса «Те, що треба!», дія якого відбувається в 70-х роках в Суонсі.

Джордж МакКей у 2009 році.

У 2012 році він зіграв головного героя у фільмі «Рядовий Пісфул» і з'явився в надихає картині «Найкращий із чоловіків».

У 2013 році Джордж зіграв Еді у фільмі «Як я тепер люблю» режисера Кевіна МакДональда і Дейві в мюзиклі «Сонце над Літом» на пісні групи «The Proclaimers», режисера Декстера Флетчера.

У 2014 році МакКей зіграв роль 20-річного Джо у фільмі «Гордість» (заснований на реальній історії) про гомофобію в Британії, в якому також взяв участь Білл Найі. У картині розповідається про групу LGSM (Лесбійки і геї на підтримку шахтарів), яка намагалася допомогти страйкуючим шахтарям в Уельсі в 1984-85 роках.

З 14 квітня по 23 травня 2015 року Джордж грав головну роль у виставі за п'єсою Юджина О ' Нілла «Ох, пустеля!» режисера Наталі Ейбрахамі в театрі «Янг-Вік». У рецензії на п'єсу Домінік Кавендіш («The Daily Telegraph») написав, що постановка його не вразила, але відзначив гру МакКея.[5]

У липні 2015 року МакКей зіграв головну роль у двочастинній телевізійної адаптації BBC «Ізгой» по першій новелі Седі Джонса.[6] У лютому 2016 року Джордж виконав роль Білла Теркотта в науково-фантастичному міні-серіалі Hulu за однойменним романом Стівена Кінга «11.22.63».

З 29 березня по 14 травня 2016 року МакКей грав роль Міка в постановці «Сторож» режисера Меттью Ворчуса за п'єсою Гарольда Пінтера в театрі «Олд Вік» в Лондоні, партнерами Джорджа по сцені були Тімоті Сполл і Деніел Мейс.

У фільмі «Капітан Фантастік» в 2016 році МакКей зіграв Бодевана, старшого сина Бена Кеша (Вігго Мортенсен).

У 2017 році актора можна було побачити в містичному хоррорі «Обитель тіней» в компанії таких акторів, як Міа Гот, Аня Тейлор-Джой і Чарлі Хітон, а в 2018-му – в романтичній драмі «Офелія» з Дейзі Рідлі в головній ролі. У 2019 році Маккей приєднався до акторського складу військової драми режисера Сема Мендеса «1917».

Також, в 2019 вийшов біографічний вестерн «Справжня історія банди Келлі», в якому Маккею дісталася головна роль «благородного розбійника» Неда Келлі. Крім нього, у фільмі зіграли Рассел Кроу, Чарлі Ганнем і Ніколас Холт.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Роль Примітка
2003 Пітер Пен Peter Pan Карлі
2004 Роуз і Малоні Rose and Maloney Молодий Калум 1 епізод
2005 Сліди на снігу Footprints in the Snow Натан Хілл ТБ
2005 Судова справа The Brief Зак Фармер ТБ
2006 Лорд Злодій The Thief Lord Річчіо
2006 Джоні і бомба Johnny and the Bomb Джонні Максуелл ТБ
2006 Цунамі Tsunami: The Aftermath Адам Пібоді ТБ
2007 Лавка старожитностей The Old Curiosity Shop Кіт Нобблз ТБ
2008 Виклик Defiance Арон Бєльський
2009 Хлопчики повертаються The Boys Are Back Геррі
2011 Те, що треба! Hunky Dory Джейк Зепп
2012 Пташина пісня Birdsong Рядовий Дуглас ТБ
2012 Кращий з чоловіків The Best of Men Рядовий Вільям Хіт ТБ
2012 Рядовий Пісфул Private Peaceful Рядовий Томмі Пісфул
2013 Як я тепер люблю How I Live Now Едді
2013 Сонце над Літом Sunshine on Leith Дейві
2013 За тих, хто в морі For Those in Peril Аарон BAFTA Scotland 2013 в номінації "Кращий актор"
2013 Сніданок з Джоні Уїлкинсоном Breakfast with Jonny Wilkinson Джейк
2014 Гордість Pride Джо "Бромлі" Купер
2014 Обхід Bypass Тім
2015 Ізгой The Outcast Льюїс Олдрідж ТБ
2016 Капітан Фантастик Captain Fantastic Бодеван Кеш
2016 11.22.63 11.22.63 Білл Тьоркотт ТБ
2017 Нескінченність Infinite Майк Янг Короткометражний фільм
2017 Обитель тіней Marrowbone Джек
2017 Де стикаються руки Where Hands Touch Лутц
2018 Давно не бачилися Been So Long Гіл
2018 Офелія Ophelia Гамлет
2019 Справжня історія банди Келлі True History of the Kelly Gang Нед Келлі
2019 A Guide to Second Date Sex Райан
2019 1917 1917 Вілл Скофілд
2021 Мюнхен Munich Х'ю Легат
2021 Вовк Wolf Джейкоб
2023 Звір La Bête Луїс
2024 Кінець The End

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BAFTA EE Rising Star in 2014. BAFTA. 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  2. Siobhan Synnot (30 вересня 2013). Interview: George MacKay, star of Sunshine on Leith. The Scotsman. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
  3. The Harrodian Eye – December 2010. Harrodian.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2015. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  4. Charles Gant (3 жовтня 2013). George MacKay: yours sincerely. The Guardian. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  5. Cavendish, Dominic (22 квітня 2015). Ah, Wilderness!, Young Vic, review: 'nice acting, shame about the sand'. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
  6. BBC One: The Outcast: Episode 1 credits. BBC. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 20 липня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]