Стівен Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стівен Едвін Кінг
Stephen Edwin King
Stephen King, Comicon.jpg
Псевдоніми, криптоніми Річард Бахман
Джон Свіфен
Дата народження 21 вересня 1947(1947-09-21) (67 років)
Місце народження США Портленд, Мен
Громадянство США США
Мова творів Англійська
Рід діяльності Прозаїк
Сценарист
Актор
Режисер
Роки активності: 1959 —дотепер
Жанр Наукова фантастика
Містика
Трилер
Жахи
Фентезі
Драма
Magnum opus: «Темна Вежа» (1982)
Офіційний сайт письменника

Сті́вен Е́двін Кі́нг (англ. Stephen Edwin King; * 21 вересня 1947, Портленд, Мен, США) — американський письменник, автор більш ніж 200 творів, серед яких понад 40 книг бестселерів в стилях жахи (англ. horror), фентезі, трилер, містика. Також писав під псевдонімом Річард Бахман (англ. Richard Bachman). Було продано більш ніж 350 млн копій його романів та збірок оповідань. На основі його історій знято ряд фільмів,а також намальовані комікси. Нагороджений медаллю «За особливий внесок в американську літературу».У 2003 році Національний фонд книг нагородив його медаллю за видатний внесок в американську літературу.Він також отримував нагороди за внесок у літературу протягом всієї кар'єри, такі як премії «За внесок у світове Фентезі» (2004), був нагороджений Канадської асоціацією книгопродавців (2007) і званням Великого Магістра від Американських письменників містиків (2007)

Життєпис[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

ррБув єдиною дитиною своїх батьків, які усиновили його брата Девіда за два роки до народження Стівена. В 1949 році батько вийшов по цигарки і не повернувся.[1].

Стівен зростав у бідності, писати почав у сім років, здобув певний досвід роботи журналістом. Після закінчення навчання в коледжі (Lisbon Falls High School) замислювався над тим, чи не піти йому на війну у В'єтнам. Але військові забракували Кінга через велику кількість хвороб. В 1965 в журналі «Комікс ревю» (Comics Review) було опубліковано його оповідання «I Was A Teenager Grave Robber»

Прихід слави[ред.ред. код]

З 1966 до 1970 він навчався в університеті штату Мен (University of Maine) в Ороно.

2 січня 1971 р. Стівен Кінг одружився з Табітою Спрюс, з якою познайомився ще в університеті. Того ж року він почав викладати у Хемденській академії, отримуючи $6 400 на рік.

Його дружина фактично зліпила свого чоловіка з його таланту та власної амбітності й наполегливості. Скромний вчитель англійської мови, який до того ж підробляв роботою у пральні, одного разу викинув у кошик для сміття три сторінки списаного тексту. Табіта прочитала зачин (із нього потім постав один із найкращих романів Кінга — «Керрі») і змусила чоловіка дописати книжку. А в березні 1973 року роман придбало видавництво «Даблдей», тоді він отримав 2,5 тис. доларів, що навіть для тих часів було невеликою сумою. Проте з часом за продажі авторських прав роман приніс Кінгу біля 400 тисяч доларів, половина з яких відійшла видавництву. З цієї книги і починається слава Кінга.

Проблеми з алкоголем[ред.ред. код]

Невдовзі після виходу першої книги письменник з родиною перебирається на південь штату Мен до хворої матері. В цей же час починає роботу на книгою «Друге пришестя», що пізніше була перейменована як «Доля Єрусалиму» і перед самим виходом була остаточно названа як «Доля Салему» (англ. Salem’s Lot — опублікована в 1975 році). Мати Кінга помирає до виходу книги в 1974 році від раку матки. Крім того прихід слави, грошей спричинили у письменника проблеми з алкоголем. На ступінь його алкогольної залежності вказує той факт, що при виголошенні прощальної промови на похороні своєї матері він був п'яний[2].

З 1974 до початку 1990-х Кінг безпробудно пиячив і вживав наркотики. Водночас він також писав книги. На початку 1990-х завдяки дружині, друзям та терапії Стівену Кінгу вдалося подолати тягу до алкоголю та наркотиків.

Будинок Стівена Кінга

Автомобільна аварія[ред.ред. код]

19 червня 1999 біля 16:30 на узбіччі дороги № 5 містечка Ловел, штату Мен під час щоденної прогулянки Кінга збиває автомобіль. Письменник зазнав важких поранень. Інцидент трапився через неуважність Кінга та водія мінівена. Кінг ішов і читав книжку, а водій втратив пильність через собаку на задньому сидінні. Відповідно до свідчень очевидців Кінга було збито ззаду, причому водій рухався з не надто великою швидкістю.

Після автокатастрофи він довгий час перебував під спостереженням лікарів і не міг повноцінно працювати. Через деякий час Кінг навіть оголосив, що припинить письменницьку діяльність відразу після завершення роботи над епопеєю «Темна Вежа». Проте з моменту цієї заяви, опублікованої в 2002 році, вийшли ще декілька творів автора: «Уболівальник» (2004), «Хлопець з Колорадо» (2005), «Зона покриття» (2006), «Історія Лізі» (2006) та інші[3].

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

У 2003 році Стівен Кінг став лауреатом найвищої премії США в області літератури — медалі «За особливий внесок в американську літературу».

Річард Бахман[ред.ред. код]

Докладніше у статті Річард Бахман

Річард Бахман (англ. Richard Bachman) — творчий псевдонім Стівена Кінга, під яким він написав романи «Лють» 1977, «Довга прогулянка» 1979, «Дорожні роботи» 1981, «Людина, що біжить» 1982, «Худнучий» 1984, «Регулятори» 1996 та «Блейз» 2007. Наведені твори, за зізнанням самого автора, відрізняються особливою жорстокістю та психологічним навантаженням. Крім псевдоніму, Кінг навіть вигадав для Річарда Бахмана біографію.

Маґнум опус[ред.ред. код]

Докладніше: Темна Вежа (серія)

Стівен Кінг називає своїм маґнум опусом серію з семи романів Темна Вежа, написані ним між 1970 і 2004. Серія поєднує багато жанрів, включаючи фентезі, наукову фантастику, жахи і елементи вестерну. Романи описують пригоди групи стрільців по дорозі до темної вежі — містичного місця, яке утримує всі світи від руйнування і хаосу. Окрім цих семи книг персонажі з Темної вежі зустрічаються в інших творах автора. Після завершення серії на світ почали з'являтися комікси передісторії, комп'ютерна гра «Дискордія», планують зняти фільм.

Бібліографія[ред.ред. код]

Екранізації творів[ред.ред. код]

Значна частина творів Кінга покладено в основу багатьох фільмів та телесеріалів (дивіться шаблон по екранізації в кінці статті).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. King, Tabitha; Marsha DeFilippo. «Stephen King.com: Biography». Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-03-04. 
  2. King, Stephen (2000). On Writing. Scribner. ISBN 0684853523. 
  3. Стівен Кінг святкує 60-річний ювілей// УНІАН — 21.09.2007 08:19

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]