Дистанційне зондування Землі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дистанці́йне зондува́ння Землі (ДЗЗ — спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, оснащеними різноманітними видами знімальної апаратури.

На кінець 2012 року у світі нараховується понад два десятки космічних апаратів дистанційного зондування Землі, а в безпосередній реалізації програм супутникових спостережень беруть участь 25 країн. Космічні апарати дистанційного зондування можуть використовуватись для цивільних завдань і для здійснення розвідки.

Космічні технології знімання земної поверхні дозволяють суттєво підвищити ефективність досліджень у різних галузях геології: геологічній зйомці та пошук корисних копалин, неотектонічних дослідженнях, геоекології тощо. Сучасні матеріали космічних зйомок мають роздільну здатність на місцевості від десятків кілометрів до десятків сантиметрів. Отримувати такі дані зараз набагато простіше, ніж кілька років тому. Кількість спектральних діапазонів, в яких може здійснюватись зйомка з космічних апаратів, постійно зростає. Зараз існують знімальні системи, які здійснюють знімання у 7, 20, 220 діапазонах.

Стрімке зростання науково-технічного космічно-знімального арсеналу, впровадження технологій гіперспектральних зйомок з високим рівнем розрізнення вимагає адекватних технологій їхньої інтерпретації для потреб української геології.

Основою сучасних дистанційних досліджень є цифрова обробка, дешифрування та геологічна інтерпретація матеріалів космічних зйомок (МКЗ) залежно від особливостей знімальної апаратури, ландшафтних та геологічних умов територій, що вивчаються.

Завдання ДЗЗ[ред.ред. код]

Загалом дані ДЗЗ при геологічних дослідженнях дозволяють вирішувати такі питання:

Однією з вимог до даних ДЗЗ є оперативність одержання актуальної просторової інформації про земну поверхню.

Дані ДЗЗ з успіхом використовуються для:

  • прогнозу погоди і моніторингу небезпечних природних явищ;
  • прогнозу і контролю розвитку повеней та паводків, оцінки завданого ними збитку;
  • оцінки збитків від лісових пожеж і їхніх наслідків;
  • контролю стану гідротехнічних споруд на каскадах водоймищ;
  • природоохоронного моніторингу;
  • спостереження за льодовою обстановкою в районах морських шляхів й в акваторіях видобутку нафти на шельфі;
  • моніторингу розливів нафти і руху нафтової плями;
  • реального місцезнаходження морських суден у тій чи іншій акваторії;
  • відстеження динаміки і стану вирубки лісу;
  • прогнозу врожайності сільськогосподарських культур;
  • відновлення топографічних карт, що відображають реальний стан територій;
  • дотримання ліцензійних угод при освоєнні родовищ корисних копалин;
  • контролю несанкціонованого будівництва;

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Місце і задачі дистанційного зондування землі (ДЗЗ) стосовно вимог Держгеолкарти —200 Гнатишин А. М., Шпарик Ю. С.
  • Перший українсько-російський супутник нового покоління зондування землі «Січ-1М» буде запущено наприкінці жовтня// «Укрінформ».